Літературний диктант

Українське весілля

5(9) клас

1. До якого фольклорного жанру належить весілля? Драматургія

2. До якого (циклу) групи весільної обрядовості відноситься гільце? Передвесільні

У які дні тижня не ходили свататися? П’ятницю та середу.

3. Який передвесільний обряд описує І.Нечуй-Левицький у повісті “Кайдашева сім’я”? Огядини

4. Після якого з обрядів ані молодий ані молода не могли відмовитись від весілля? Заручин.

5. Що символізувала кругла форма короваю? Сонце

6. Чому на дівич – вечорі співали пісні, у яких є образ зозулі? Зозуля – символ смутку, дівчина прощалася з безтурботним життям.

7. Що означає весільний обряд посад? Скріплення шлюбу та об’єднання родів.

8. Яким чином неодружена дівчина могла врятувати злочинця, засудженого до страти?

9. Чому звичаю розплітання коси надавалося такого магічного значення?

10. Поясніть назву післявесільного обряду циганщина. Переодягалися циганами і збирали все для продовження святкування.

Літературний диктант

Давня література

1. У зв’язку з якою подією в Київській Русі виникла потреба у книгах?

2. На які три групи були поділені книги за тематикою?

3. Що в перекладі означають слова Біблія і Євангеліє?

4. Жанри творів “Про Адама і Єву”, “Про сіяча”?

5. Вчинки яких князів засуджує Нестор Літописець у “Повісті минулих літ”?

6. Питання, на яке передусім дає відповідь “Повість минулих літ”?

7. Чи є князь Святослав автором “Ізборника Святослава”?

8. Азбука за допомогою якої писане Остромирове Євангеліє?

9. За допомогою чого привертається увага читача на сторінці книги до початкового розділу?

10. Засновники Києво-Печерського монастиря.

11. Що буквально в перекладі означає слово “патерик”?

12. Чому Прохора чорноризця назвали Лободником?

Літературний диктант

(за творчістю Лесі Українки)

1. Герой твору Лесі Українки, якому належать слова:

Золотих не хочу лаврів, З ними щастя не здобуду... Поет

2. Як називається співуче закінчення рядків у вірші? Рима

3. Трискладовий вірш, розмір з наголосом на останньому складі. Анапест

4. Цвіт якого дерева нагадав герою поеми Франка

«Іван Вишенський» про Україну? Вишні

5. – u u – який це розмір? Дактиль

6. Місто, народилася Леся Українка ? Новоград-Волинський

7. Початкова і остання частина в творі, яка ніби в рамку,

вкладає розповідь про інші події Обрамлення

Літературний диктант

“Енеїда” І. Котляревський

Впізнай героя за його характеристикою чи словами

1. Взяла спідницю і шнурівку,

І хліба з сіллю на тарілку,

К Еону мчалась, як оса. Юнона

2. Він же з хмелю, як проспався,

Із’їв солоний огірок;

Потім умився і убрався,

Як парубійка до дівок. Еней

3. Кругом костер той запаливши,

Зо всей одежі роздяглась,

В огонь лахміття все зложивши,

Сама в огні тім простяглась. Дідона

4. Сказала: ”Помагай біг, діти!

Чого сумуєте ви так?

Чи не остило тут сидіти?

Оце гуляють наші як!

Мов божевільних нас морочать. Бероя

5. “ Коли, Нептун, мені ти дядько,

А я племінниця тобі,

Та ти мені хрещений батько,

Спасибі зароби собі... Венера

6. Давно тебе я дожидаю

І думала, що вже пропав;

Я все дивлюсь та визираю

Аж ось коли ти причвалав. Сівілла до Енея

7. А він як цар в своїм народі

Ішов в кругу своїх вельмож,

Которі всі були в параді.

Надувшись всякий з них як, йорж. Латин

8. Хоть молоді були та гожі

І крупкі, храбрі, як харциз.

Та в службі вірні козаки. Низ та Евріал

Літературний акродиктант

за творчістю Г.Квітки - Основ’яненка

1. Прізвище сотника із повісті “Конотопська відьма”. Забрьоха

2. Яке соціальне лихо стало на заваді кохання Марусі і Василя (за повістю “Маруся”) Рекрутчина

3. Ім’я хорунжівни, до якої сватався сотник? Олена

4. Заради чого сотник хотів одружитися з орунжівною? Багатства

5. Через яку героїню поеми “Енеїда” головний герой вів війну з Турном? Лавісію

6. Якому з героїв поеми ”Енеїда” належать слова:

“Де общеє дело в упадку,

Забудь отця, забудь і матку,

Лети повинность ісправлять...” Евріалу

7. Ім’я матері головної героїні повісті “Маруся” ? Настя

8. Село в якому народився Г.Квітка-Основ’яненко? Основа

9. Сестра Дідори, з якою весело танцював Еней. Ганна

10. Хто пророкує нещастя на початку повісті “Маруся”? автор

11. Метод у художній літературі, який правдиво, реалістично відображає дійсність?

Реалізм

12. І ’мя батька головної героїні Повісті “Маруся”. Наум

13. Прізвище героя драми “Наталка Полтавка”, що його називали виборним?

Макогоненко

Підкресліть у 1-12 завданнях перші букви, а в 13 – останню.

(Зроблено гарно)

Літературний акродиктант

Повторення

1. Двоскладовий віршований розмір з наголосом на другому складі. ямб

2. Ім’я автора поезії “Тиха елегія”. Володимир

3. Кому належать слова: ”Поезія – це завжди неповторність...” (Ім’я) Ліна

4. Прізвище автора поезії “Ринг”. Олійник

5. Як називається такий віршований розмір - u u ? Дактиль

6. Вставити пропущене слово: “Всім ... любіть Україну свою” серцем

7. До якого виду лірики належить поезія Сосюри “Васильки”? інтимна

Ключ: 1-2 – друга буква, 3-5, 7 – перша буква, 6 – четверта буква.

(Молодці)

Конспект уроку з української літератури 9 клас

Тема Наталка як уособлення кращих рис української жінки, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя. Микола і Петро.

Мета: всебічно охарактеризувати образи Наталки Полтавки, Петра, Миколи, розкрити їх

зовнішню і внутрішню красу; вироблячи вміння і навички характеризувати

образи, аналізувати внутрішній світ героїв; удосконалювати вміння працювати з

текстом; формулювати власні думки щодо проблеми, розвивати критичне

мислення; виховувати почуття людяності, гідності, поваги до батьків та старших.

З цієї народної п єси

кожне нове покоління черпає

науку почуттів, моральні взірці кохання,

людської краси, благородства.

О. Гончар

Хід уроку

Настановчо-мотиваційний етап

(слайд 1)

На зображення подивіться, один одному приємно всміхніться, серцем класики торкніться. (слайд 2)

Представлення.

Абстрагуймося

Уявіть, що щодня ви отримуєте 86 400 грн. і ці гроші зможете витратити лише у цей день, переносити покупки чи витрати не можна. Що ви будете робити? Звичайно витрачати гроші! У кожного з вас є така можливість, і той, хто дає вам таку суму «Час» (пісочний годинник) Щодня ви отримуєте 86 400 секунд і щовечора вони зникають. Даремно чи ні – все залежить від вас.

Мені хочеться, щоб 2 400 секунд, які ми проведемо разом, минули недаремно і торкнулися ваших сердець, залишили приємні спогади.

На попередньому уроці ви вже мали можливість торкнутися душею національного скарбу української та й не тільки української, світової літературної п єси «Наталка Полтавка»

(слайд 3) + звучить пісня «Віють вітри…»

Віють вітри із далекого ХХ століття і овівають зворушливою вірністю дівочою наші серця.

Наталка Полтавка, ти вийшла на зорі нової літератури із зеленої тихої Батьківщини, від голубоокої Ворскли та й пішла мандрувати містами і селами українськими, усім білим світом. І довелося бути тобі в дорозі не один день і не один рік, тай не одне століття. Всюди і завжди тебе радо вітали.

Наталочко Полтавочко, усюди впізнають тебе за твоїм щирим вірним коханням, і повсюди тобі двері відчинено, і скрізь сустрічають тебе: чи то щирим лагідним усміхом, чи то поглядом закоханим, а чи сльозою щирою.

Наталочко Полтавочко, вийшла ти із білостінної Полтави майже два століття тому, ходиш від хати до хати, і від зустрічі з тобою добрішають людські серця, і не постарієш ти ніколи, такою ж вічно молодою, чистою та непорочною входиш ти і в наш клас, і з повагою, захопленням і щирістю зустрічають тебе наші хлопці і дівчата.

Актуалізація опорних знань учнів

Я впевнена, що дійсно із захопленням, щирістю ви читали п єсу. А чи мали ви змогу бачити постановку «Наталка Полтавка?»

2.1. проведено віртуальну екскурсію до театру і водночас пригадаємо основні епізоди п’єси.

Бліц опитування

- Який епізод із твору ілюструється на слайді?

(слайд 4 – Наталка і возний) – зав’язка

- Про що розмовляють героїні?

(слайд 5 – Наталка і матір) - розвиток подій

(слайд 6 – Наталка погоджується) – розвиток подій

- Яким із елементів сюжету є цей епізод?

(слайд 7 – Наталка і Петро) – розв язка.

- Який із елементів сюжету ми не вказали?

(кульмінація – категорична відмова Наталки стати дружиною возного)

Молодці, сюжет твору пригадали.

Опрацювання теми уроку

Сьогодні на уроці ми з вами охарактеризуємо образи героїв драми. Записуємо тему уроку.

(слайд 8)

Наша мета – (слайд 9)

Спробуємо відповісти на проблемне питання уроку.

(слайд 10)

П’єса має світову славу. Особливим успіхом вона користувалась у чехів, словаків, болгар – і в перекладах, і в оригіналі вона йшла сотні разів.

Згодом «Наталку Полтавку» бачили і вітали Лондон, Буенос-Айрес та інші столиці світу.

Секрет такого успіху, мабуть, у проблемах, які порушує автор, а незвичайному зображені образів героїв. Власне сьогодні ми спробуємо охарактеризувати образи героїв п’єси, які стали бесмертними.

Робота в групах

Клас об’єднано у три групи, які і представлятимуть різних героїв п’єси. Кожна з груп має основу для міні-проекту, з ним працює і його захищає.

1 група

«Розумна, моторна, до всякого діла дотепна» Хто це? (Даю проект)

2 група

«Славний, гарний, проворний і роботящий» Хто? (Петро)

3 група

«Весела та добра душа, мандрівний, незалежний та безкорисливий»

Зрозуміло, що це Микола.

Поки групи працюють, звучить мелодія «Сонце низенько».

Захист групами міні-проектів

Вчитель дає матеріали щодо характеристики образів рецензентам. Групи можуть щось доповнювати.

Оцінки

Центральним персонажем твору є звісно Наталка.

(слайд 11)

Порівняймо образи Петра і Наталки за допомогою інтерактивного методу «Кола Вена»

Отже, провідну роль для майбутнього закоханих зіграла Наталка. (Або за Петра, або у Ворсклу…)

Проекція на сучасність

- Чи притаманні риси Наталки сучасним дівчатам? Які?

- Я вважаю, що кожен з вас хотів би відчути таке справжнє почуття як було у Наталки і Петра, цього вам і бажаю.

- Відповімо на проблемне запитання. У чому ж сила п’єси?

Автор порушує вічні теми кохання, добро і зло, вірність, і кожне покоління переживає це почуття по-своєму. Епіграф.

Можемо поставити «Наталку Полтавку» в один ряд із «Ромео і Джульєттою» Шекспіра. Проте жоден із творів, що мають світову славу – не має такої кількості пісень.

У «Наталці Полтавці» пісня є суттю твору, формою його існування. Народна пісня, музика- невід ємна складова духовного життя народу. Адже ми знаємо, що пісня – це душа народу, його слава.

Феноменальність твору ще й у тому, що автор використав 22 пісні.

Одна з пісень набула особливого звучання, та й значення, її виконують з особливим пошанівком - стоячи, через два століття вона звучить як настанова та побажання для молодих людей.

У Полтаві є така цікава архітектурна споруда, що має назву «біла альтанка», на ній викарбувано слова пісні із п’єси «Наталка Полтавка».

Тут присутня моя помічниця, вона ровесниця, яка вміє гарно співати.

Учениця виконує пісню «Де згода в сімействі».

Метод незакінчених речень

Слайд

Домашнє завдання. Твір-мініатюра «Де згода в сімействі, там мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона»

Лише тільки через справжню сім ю, де панує мир і злагода, можемо істд та українську націю.

Формування комунікативної компетентності на основі компетентнісно зорієнтованих завдань

Тема уроку. Українська нація в історичному романі П. Куліша «Чорна рада».

Ключова компетенція: комунікативна.

Аспект: письмова комунікація.

В історії нашої держави було чимало ватажків, які дбали про власний народ, його волю, щасливе майбутнє. Однак були й такі, що за титули й почесті заплатили дорогою для України ціною. Створіть образ ідеального правителя. Якими рисами ви його наділите? Напишіть невеликий есей (до 1ст.).

Інструмент перевірки: аналітична шкала:

- учень самостійно створює яскраве, оригінальне висловлювання на задану тему;

- формулюючи власну думку, наводить приклади із роману ,із власного досвіду та української історії;

- робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю;

- учень дотримується правил орфографії та пунктуації.

Критерії оцінювання: «так» - 3 бали, «частково» - 2 бали, «іноді» - 1 бал, «ні» - 0 балів.

Тема уроку. Показ протистояння сил державотворення і руїнництва. Дійові особи – носії різних ідей (за р. П. Куліша «Чорна рада»).

Ключова компетенція: комунікативна.

Аспект: публічний виступ.

Побутує думка, що кожне наступне покоління має вищий інтелектуальний потенціал, ніж попереднє. Чи герой твору П. Куліша «Чорна рада» Шрам – представник козацтва 19 століття- міг бути корисним радником та консультантом на Майдані Гідності у 21 столітті? Для цього підготуйте невелике усне висловлювання, виступіть перед однокласниками. (3-4 хв.)

Інструмент перевірки: аналітична шкала:

- учень додержує норм публічного виступу і регламенту;

- має достатньо інформації для розкриття теми;

- використовує паузи для виділення змістових блоків висловлювання;

- відповідає на додаткові запитання;

- мова правильна, виразна;

- учень наводить самостійно дібрані приклади на підтвердження своїх думок.

Критерії оцінювання: «так» - 3 бали, «частково» - 2 бали, «іноді» - 1 бал, «ні» - 0 балів.

Тема уроку. «Чорна рада» - перший україномовний історичний роман. Історична основа сюжету.

Ключова компетенція: комунікативна.

Аспект: письмова комунікація.

Історичні події мають особливу здатність повторюватися, а сучасні покоління не зважають на помилки минулого. Доведіть або спростуйте цю тезу, спираючись на зміст твору «Чорна рада». Оформіть свої думки у вигляді невеликого твору - роздуму.(до 1ст.)

Інструмент перевірки: аналітична шкала:

- учень самостійно створює яскраве, оригінальне висловлення відповідно до мовленнєвої ситуації;

- подає достатньо інформації для розкриття теми;

- використовує різні джерела інформації;

- формулюючи власну думку, наводить приклади з роману;

- робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю;

- учень дотримується правил орфографії та пунктуації.

Критерії оцінювання: «так» - 2 бали, «іноді» - 1 бал, «ні» - 0балів.

Тема уроку. І. П. Котляревський. Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» - перший твір нової української драматургії.

Ключова компетенція: комунікативна, самоорганізація.

Аспект: продуктивна діяльність, публічний виступ.

Екрани наших телевізорів заполонила реклама. Яскраві відеоролики спокушають нас придбати те, що часто не відповідає розхваленій у рекламі якості. На жаль, книжкову продукцію не рекламує ніхто. Створіть бук-трейлер (рекламу) п’єси Котляревського «Наталка Полтавка». Спробуйте зацікавити тих, хто не знайомий із змістом твору, щоб вони обов’язково прочитали його. Оформіть свою роботу як відеоролик (2-3 хв.), буклет (до 5 ст.), мультимедійну презентацію (5-6 слайдів).

Інструмент перевірки: аналітична шкала:

- учень самостійно створю бук-трейлер у будь-якій формі;

- зацікавлює інших побаченим і почутим про книгу;

- учень демонструє знання змісту твору;

- дібрано яскраві ілюстрації та цікаві коментарі до них;

- робота якісно та естетично оформлена;

- у тексті бук-трейлера немає мовних помилок.

Критерії оцінювання: «так» - 3 бали, «частково» - 2 бали, «іноді» - 1 бал, «ні» - 0 балів.

Тема уроку. Значення творчості І. П. Котляревського.

Ключова компетенція: комунікативна.

Аспект: публічний виступ.

І. Я. Франко у поезії, присвяченій І. П. Котляревському, порівнює його із орлом, який ширяє у гірських просторах і здатен здійняти лавину… На вашу думку, лавину чого для українського народу здійняв І. П. Котляревський? Доводячи власні думки ,спирайтесь на біографічні відомості та літературну творчість. Для цього підготуйте невелике усне висловлювання (3-4хв.), виступіть перед однокласниками.

Інструмент перевірки: аналітична шкала:

- учень додержує норм публічного виступу і регламенту;

- має достатньо інформації для розкриття теми;

- використовує паузи для виділення змістових блоків висловлювання;

- відповідає на додаткові запитання;

- мова правильна, виразна;

- учень наводить самостійно дібрані приклади на підтвердження своїх думок.

Критерії оцінювання: «так» - 2 бали, «іноді» - 1 бал, «ні» - 0балів.

Тема уроку. Поема Тараса Шевченка «Кавказ» - відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Узагальнена ідея поеми.

Ключова компетенція: комунікативна.

Аспект: діалог.

Закономірно, що століття вносять корективи в певні літературні образи – символи. З чим сьогодні асоціюється вислів із поеми Шевченка «Кавказ» « з московської чаші московську отруту». Чи має український народ засоби для нейтралізації «московської отрути»? Якщо так, то перелічіть їх, поясніть свої думки. Складіть діалог дискусійного характеру (8-10 реплік).

Інструмент перевірки: аналітична шкала:

- учень складає змістовний діалог на обрану тему;

- демонструє знання змісту та проблематики твору «Кавказ»;

- добирає цікаві, дотепні вислови, переконливі аргументи на захист своєї позиції;

- вміло формулює запитання і відповідає на них;

- додержує норм мовленнєвого етикету;

- записує діалог відповідно до пунктуаційних правил.

Критерії оцінювання: «так» - 2 бали, «іноді» - 1 бал, «ні» - 0балів.

Тема уроку. Поема Тараса Шевченка «Гайдамаки». Сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини.

Ключова компетенція: комунікативна.

Аспект: публічний виступ, діалог.

Учень не розуміє чому ми захоплюємось образом гайдамацького ватажка Гонти, адже він вбивця власних дітей. А як вважаєте ви? Чи був у Гонти вибір? Це «дика забаганка садиста» чи перехрестя любові до рідних і до України? Складіть діалог дискусійного характеру (8-10 реплік), спираючись на зміст твору.

Інструмент перевірки: аналітична шкала:

- учень складає змістовний діалог на обрану тему;

- демонструє знання змісту та проблематики твору «Гайдамаки»;

- добирає цікаві, дотепні вислови, переконливі аргументи на захист своєї позиції;

- вміло формулює запитання і відповідає на них;

- додержує норм мовленнєвого етикету;

- записує діалог відповідно до пунктуаційних правил.

Критерії оцінювання: «так» - 2 бали, «іноді» - 1 бал, «ні» - 0балів.

Мій особистісно зорієнтований урок

Вступ. Учитель – «semper tiro» 2

Конспекти уроків української літератури з використанням технології особистісно зорієнтованого навчання 4

Мигаль Мирослава Михайлівна, вчитель української мови та літератури, НВК «СШ-колегіум»№3 м.Червонограда

Урок української літератури в 6 класі

Тема: Ідея зіткнення неповторності й буденності в поезії Ліни Костенко «Кольорові миші» 4

Малицька Ольга Володимирівна, вчитель української мови і літератури ЧЗШ №12

Урок літератури у 6 класі

Тема. Станіслав Чернілевський. "Теплота родинного інтиму...", "Забула внучка в баби черевички...". Настрої і почуття, втілені у поезіях 8

Оксинтюк Олена Миколаївна, учитель ЧСШ №8 м.Червонограда

Урок літератури у 8 класі

Тема. Леонід Кисельов. Журавлина доля молодого поета. Гуманістичний пафос віршів «Земля така гаряча», «Стати б хоч на менти лічені...» 13

Терех Анжеліка Михайлівна, учитель української мови і літератури ЧЗШ № 5

Урок літератури у 8 класі

Тема. В. Дрозд. «Білий кінь Шептало». Алегоричний зміст та основна думка оповідання. 19

Пащук Надія Михайлівна, методист ІМЦО

Урок української літератури у 5 класі

Тема. Богдан-Ігор Антонич. «Весна», «Назустріч». Відчуття єднання природи і людини (1 урок) 30

Вступ. Учитель – «semper tiro»

Пропонуємо конспекти уроків української літератури, проведених із використанням технології особистісно зорієнтованого навчання, - доробок членів творчої групи вчителів української мови і літератури червоноградських ЗНЗ. П’ять років поспіль педагоги-ентузіасти Терех А.М.(ЧЗШ №5), Остапчук А.І. (ЧЗШ№6) Оксинтюк О.М.(ЧСШ№8), Мигаль М.М., Кутковська Г.М. (ЧНВК «Сш-колегіум»№3), Малицька О.В. (ЧЗШ№12) упроваджують цю технологію в навчально-виховний процес у тісній співпраці з п.А.Фасолею, кандидатом педагогічних наук, старшим науковим співробітникам лабораторії навчання української літератури Інституту педагогіки АПН України. Члени творчої групи ознайомилися з відповідною літературою, побували на навчанні в Інституті педагогіки (м.Київ), провели тематичні семінари на базі ЧЗШ№12, ЧНВК №13, вивчили досвід учителів-словесників України: двічі взяли участь у Всеукраїнському фестивалі педагогічних ідей у м.Новограді-Волинському «Мій особистісно зорієнтований урок», а також у всеукраїнській конференції з проблем упровадження ОЗОН у м.Рівному.

У квітні 2010р. п. А.Фасоля разом із п.Л.Варзацькою та п.Г.Бійчук, науковцями Інституту педагогіки, відвідали відкриті уроки вчителів української мови і літератури–членів творчої групи, і дали високу оцінку їхній педагогічній майстерності з упровадження ОЗОН: запропонували провести на базі червоноградських ЗНЗ всеукраїнський семінар з цієї проблеми.

Під час роботи над конспектами до відкритих уроків члени творчої групи дотримувалися рекомендацй п.А.Фасолі. який наголошує, що, готуючись до особистісно зорієнтованого уроку, вчитель попередньо має проаналізувати рівень:

- навченості учнів (сформованість читацьких умінь, аудіювання, монологічного та діалогічного усного й писемного мовлення, умінь ставити питання й відповідати на них, складати простий та складний план, тези, конспекти);

- сформованості загальнонавчальних умінь (цілевизначення, планування, рефлексії, оцінювання);

- сформованості надпредметних умінь (аналізувати, порівнювати, класифікувати, давати оцінку, узагальнювати, виділяти головне тощо);

- навченості та научуваності за час упровадження технології ОЗОН ( навченість – рівень засвоєння учнем визначеного кола знань, умінь, навичок; научуваність - психолого-фізіологічні якості особистості, що забезпечують здатність учня до засвоєння навчального матеріалу).

Дуже важливо враховувати також психолого-педагогічні особливості (темперамент, стан здоров’я, кількість учнів ліво-, правопівкульних, переважаючий канал сприйняття (візуали, аудіали, кінестетики), індивідуальні особливості (пам’ять, увага, тривожність, мотивація, я-концепція), мислення (образне, понятійне), соціальну характеристику (наявнсть лідерів, аутсайдерів).

Щоб ефективність уроку із застосуванням ОЗОН була високою, на думку науковця, необхідно продумати його проект, акцентуючи насамперед на такі аспекти:

- тема уроку, ім’я, його місце в темі, розділі, курсі:

- що найголовніше (найважливіше, найцікавіше) в темі для вчителя);

- «надзавдання» уроку (заради чого він проводиться? Це може бути мета чи її частина, але найголовніша!Щось «донести… спонукати… змусити задуматись…»;

- мета уроку, як вона конкретизується в цілях уроку;

- що планується зробити для досягнення цілей ( який відібрано зміст? За допомогою яких методів, прийомів, форм роботи?)

- як організувати роботу в групах, діалог, рефлексію, співпрацю вчителя і учнів…?

- структура уроку, розподіл часу на різних етапах, врахування психолого-педагогічних особливостей класу, запасний варіант конспекта.

Сподіваємося, що вчителі-словесники зможуть удосконалити свою майстерність із упровадження у навчально-виховний процес технології особистісно зорієнтованого навчання, спираючись на досвід колег і творчо використовуючи методичні розробки конспектів уроків літератури. Учитель – завжди учень! Дихаймо ОЗОНом!

Методист Надія Пащук

Конспекти уроків української літератури з використанням технології особистісно зорієнтованого навчання

Мигаль Мирослава Михайлівна, вчитель української мови та літератури, НВК «СШ-колегіум»№3 м.Червонограда

Урок української літератури в 6 класі

Тема: Ідея зіткнення неповторності й буденності в поезії Ліни Костенко «Кольорові миші»

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Ліни Костенко, опрацювати зміст твору «Кольорові миші», поглибити вміння аналізувати поезію, визначати основні мотиви твору; розвивати уяву, образне мислення, вміння зв'язно висловлювати власні думки; виховувати естетичні смаки, позитивне мислення.

Цілі

Учні знатимуть: окремі факти з життя Ліни Костенко, зміст Поезії «Кольорові миші», суть порушених проблем у творі.

Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати та коментувати поезію, визначати основну думку; пояснювати умовність ситуації, зображеної в поезії; характеризувати образи з посиланням на текст, пояснювати алегоричні образи; давати власну оцінку вчинкам персонажів.

Ім'я уроку : Бачити світ кольоровим

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: портрет Ліни Костенко, тексти з твором, кольорові олівці, педагогічний програмний засіб для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література 5-6 класи», картки, ілюстрації до твору , костюми для інсценівки.

Теорія літератури: художній образ, символ, алегорія, антитеза. Випереджувальні завдання: проекти учнів, ілюстрації до твору

Методи, прийоми, форми роботи: слово вчителя, робота в парах, «Гронування», проектна робота, евристична бесіда, робота в групах, «Мікрофон».

Оформлення дошки : Ми не безліч стандартних «я» ,

А безліч всесвітів різних

В.Симоненко

Хід уроку

1. Мотиваційний етап

1. З'ясування емоційної готовності до уроку. Учитель. Добрий день, діти. Сідайте. Погляньте на дошку. На дошці два зображення веселки: чорно-біле і кольорове. Який малюнок вам більше подобається ? Чому? Ім'я нашого уроку : «Бачити світ кольоровим»

2. Актуалізація суб'єктного досвіду .

- Які слова у вас асоціюються із словом «кольорові» ?

2.1. «Гронування» : ключове слово-кольорові, (картини, мрії, сни, квіти , зошити...)

- А вам сняться кольорові сни ? Сьогодні вони вам снилися?

-А що означає «бачити кольорові сни» ? (мріяти)

2.2. Утворення асоціативного ряду до слова «сірі», (брудні, звичайні, непримітні ...)

- Як ви розумієте вислів «сіра миша»? Зазвичай миші бувають сірими. А от у Ліни Костенко вони кольорові. Хочете дізнатися , чи таке може бути насправді?

II. Цілевизначення і планування

1. Ознайомлення учнів з темою уроку.

2. Цілепокладання

Подумайте, що ви хочете дізнатися і чого ви хочете навчитися на сьогоднішньому уроці. І свої цілі узгодьте із запропонованими . Запишіть цілі уроку.

(Учні на картках дописують свої цілі і озвучують їх за бажанням, учитель

узагальнює)

Ми дізнаємось про Ліну Костенко, познайомимось з її поезією «Кольорові миші», дізнаємось, які події розгортаються у творі, на які вчинки здатні люди, які риси характеру їм притаманні, яка основна думка твору.

III. Опрацювання навчального матеріалу

1. Знайомство з автором Ліною Костенко. Допоможе нам у цьому електронний підручник. Ваше завдання занотувати те, що найбільше вразило. ( Демонстрація слайду №1) Іхв.ЗОс

- дата і місце народження ; відомості про батьків; освіта; творчість .

(Учні слухають і записують те, що їх вразило)

- Порахуймо, скільки років виповнилося Ліні Костенко 19 березня цього року?

Поетеса писала : «У дитинстві мене нічого не дивувало. Ходив гарбуз по городу. На яблуні сиділа Жар-птиця. Під вікном у нас на травичці жабка, мишка і півник жили в рукавичці» З цих слів можна сказати, що Ліна Костенко була наділена… чим?

(творчою уявою, фантазією...)

Учитель. Я впевнена, що у цьому ми переконаємось, коли познайомимося з її поезією «Кольорові миші».

1.1.Випереджувальне завдання.

- Уявімо собі епоху Середньовіччя. У ньому темно від диму вогнищ, на яких спалюють людей, котрі насмілилися думати чи жити по-іншому.

- Чи відомо вам щось про епоху Середньовіччя ? Домашнім завданням вам було підготувати коротку історичну довідку про цю епоху.

(Доповідає учень)

- Чи бажаєте дізнатися, а як у художній формі побачила Середньовіччя Ліна Костенко ?

1.2 «Перше знайомство». Мовчазне читання поезії «Кольорові миші».

Мовчки прочитайте поезію, випишіть незрозумілі слова в зошити .

1.3 Словникова робота.

Цебто-тобто; страти - покарання; недоквас- недоквашене; жужмом- купою ; мантія - судейська накидка; стандарт - зразок, еталон, який стає мірилом для інших; Вишгород - місто в Київській області.

1.4 Обмін враженнями про прочитане. Дайте відповідь на запитання : Читаючи поезію, я уявляю... (Перше враження, настрій)

1.5 Читання твору вголос (1-2 учні)

1.6 Робота за змістом поезії. Евристична бесіда. Дайте відповіді на запитання, підтверджуючи цитами із твору.

(Демонстрація слайда №11.)

- Коли відбуваються події у творі ?

- Як ви думаєте, у творі описані реальні чи фантастичні події?

- Яка пора року?

- Чи випадково змальована ця пора року, а не інша?

- У чому звинувачує сусід Анну ?

-З якою метою авторка змальовує події у творі в сірих тонах?

-Як поводила себе Анна в суді ?

Про що це свідчить?? -В чому виявляється чаклунство Анни?

Як це описано у творі ?

- Якою ви собі уявляєте головну героїню?

1.7 Словникова робота. Познайомимося зі словами, якими ми будемо оперувати на уроці.

Індивіду альність-

Стандарт-

Творча уява-

Фантастика - (демонстрація слайдів №10, 12, 13) 1хв.

1.8. Робота в парах. Літературний диктант. Дізнаємося, чи вмієте ви визначати риси характеру, притаманні героям. Учні Iваріанту вибирають і записують риси характеру Анни, а учні IIваріанту - сусіда.

Обдарованість, талант, заздрість, примітивність, буденність, нестандартність, яскравість, сірість, неповторність, індивідуальність, романтичність, приземленість. Перевірмо, чи ви справились із завданням.

1.9. Робота над поняттями з теорії літератури. Отже, у вірші зіткнулося сіре і яскраве, неповторне і буденне, оригінальне і стандартне, романтичне приземлене.

- Як називається такий прийом у літературі? Звернімося картки.(Антитеза)

- Яка її роль у творі? Антитеза допоможе нам зрозуміти і основну думку поезії.

-Яка основна думка твору ?

2. Робота в групах

Учні класу об”єднані у 5 груп.

Випереджувальні завдання отримали учні 3 груп.

«Художники» підготували ілюстрації до твору.

«Актори» підготували інсценівку засідання суду.

«Проект» - проекти про неординарних людей .

«Літературознавці» отримують завдання :

-скласти план характеристики Анни;

-пояснити значення символів: кольорові миші,

сусід, Анна.

«Дослідники» повинні пригадати вивчені твори, у яких зображено героїв, схожих на головну героїню.

2.1. Звіт про роботу у групах.

Доповідають «Художники». «Захисти свій малюнок».

«Дослідники».«Літературознавці», «Актори».

- В усі часи жили люди, які фантазували, мріяли, прикрашали світ яскравими кольорами, їх, як правило, не розуміли, навіть сміялися з них, принижували. Але, незважаючи на це, вони розфарбовували світ . Чи відомі вам такі особистості ? Доповідає група учнів, які підготували проекти про видатних людей.

(Марія Приймаченко, Катерина Білокур, Тарас Городецький) Подумайте, а Ліну Костенко можна вважати яскравою особистістю?

2.2. Бесіда

- У чому полягає схожість між образом Анни і Ліною Костенко?

- Чи є у нашому класі яскраві особистості?

- До якої категорії людей ти себе зараховуєш ?

- Дай кольорову відповідь на запитання. (Учні розфарбовують чорно-білі «мишки»)

Покажіть свої малюнки.Отже, можна стверджувати, що кожен із вас є неповторним . Звернімося до епіграфа, який є підтвердженням цього.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. «Мікрофон» (Зхв.)

На початку уроку ми ставили цілі і записували їх .Тепер позначте, яких цілей ви досягнули. Таким чином, із поставленим завданням ми впоралися. Погляньте на дошку, оберіть речення і продовжте його.

- Сьогодні на уроці я запам'ятав...

- Сьогодні на уроці я навчився...

- Сьогодні на уроці я зрозумів...

- Цікавим для мене було...

- Важким для мене було... (Озвучення відповідей)

2. Оцінювання діяльності учнів учителем. («Кольорові бали»)

V. Домашнє завдання.

Обов'язкове загальне. Написати есе на тему «Чи потрібні суспільству особистості, особливі, неповторні. Чому ?»

Обов'язкове на вибір. Написати (на вибір) лист Анні, лист сусіду, лист Ліні Костенко.

За бажанням. Прочитати твори із збірки «Бузиновий цар»

Список використаної літератури

1. Авраменко О. М. Шабельникова Л. П. Українська література. Підручник 6 класу. – Київ, 2006.

2. «Вивчаємо українську мову та літературу», - №1(185) січень 2009, Методичні орієнтири. С. Г. Лайко.

3. Бібліотечка “Дивослова», №11, 2006

Малицька Ольга Володимирівна, вчитель української мови і літератури ЧЗШ №12

Урок літератури у 6 класі

Тема. Станіслав Чернілевський. "Теплота родинного інтиму...", "Забула внучка в баби черевички...". Настрої і почуття, втілені у поезіях

Мета: ознайомити учнів з цікавими фактами життя і творчості С.Чернілевського; формувати навички виразного і усвідомленого читання поезій; визначити основну думку творів; формувати уміння аналізувати, відчувати поезію; виховувати відповідальність за власну родину, любов до найближчих людей.

Цілі:

учні знатимуть: цікаві факти з життя поета, зміст та провідні мотиви ліричних творів С.Чернілевського.

учні вмітимуть: виразно й усвідомлено читати вірші, коментувати відтворені в них думки й почуття, співвідносити їх із власними, знаходити художні засоби та визначати їхню роль у вираженні основної думки поезії.

Ім’я уроку. Все дороги й дороги,

а до матері - стежечка... (В.Коломієць)

Обладнання: ілюстрація до поезії, матеріали програмного засобу "Українська література, 5-6 класи", проекти учнів, опорні картки з теорії літератури.

Методи, прийоми і форми роботи:

словникова робота, робота в групах, «вільне письмо», презентація проектів, використання програмного засобу навчання, «словесне малювання», робота над малюнками, з опорними картками, «гронування», «мозкова атака»,«позначки», проблемні запитання.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

а)Бесіда

- Доброго дня, діти! Я рада нашій зустрічі, бо мені дуже приємно з вами спілкуватися.

Цікаво, а про що наша бесіда буде сьогодні? Я хочу запропонувати вашій увазі перегляд слайдів, які допоможуть нам це передбачити.

б)Перегляд слайдів

Діти, заплющить очі, і це допоможе вам більше зосередитися. (Під звуки мелодії).

в)Прогнозування

-«Асоціативне гроно»

- Які асоціації виникли у вас? Назвіть ключове слово. (Орієнтовно: мама, родина,сім'я, дім).

2. Актуалізація суб'єктного досвіду

Найдорожчим для кожного з нас у житті є сім'я, родина, домівка. Ви готували випереджувальні завдання - проекти «Моя сім'я - моя фортеця». Представте їх. (Учні презентують свої проекти ).

ІІ. Цілевизначення і планування.

Сьогодні на уроці ми говоритимемо про сім'ю, про теплоту родинного інтиму на прикладі творів С. Чернілевського, бо це, на мою думку, найголовніше у твоєму, моєму, нашому житті.

1. Представлення концепту уроку.

а)Чи всі слова вам зрозумілі?

- Де можна знайти значення незрозумілих слів?

б) Словникова робота.

2. Ознайомлення з цілями уроку.

(Учні знайомляться з цілями, визначають важливі для себе, доповнюють).

3. Формулювання імені уроку.

Ім'я нашого уроку - «Все дороги й дороги, а до матері - стежечка...» (В.Коломієць).

- Як ви розумієте цей вислів?

- Чи це доросла людина, чи дитина лине до своєї матері, бабусі за порадою, розрадою. Але в житті буває так, що через обставини, які складаються, зустрічі з рідними і дорогими людьми відбуваються нечасто, хоча несуть високу цінність. Так і С.Чернілевський йде стежечкою до батьківської хати.

ІІІ.Опрацювання навчального матеріалу.

1. Стисле знайомство з життєвим і творчим шляхом С.Чернілевського(використання програмного засобу).

а) Бесіда.

- Що вам найбільше запам'яталося?

- Коли я ознайомлювалася з біографією письменника, прочитала лист Чернілевського, якого він написав для вас, шестикласники, і мене вразили його спогади. А ви подумайте: чим?

б)Читання листа.

(Відповіді учнів ).

- "Диво - це все те, від чого завше перехоплює подих і що, певно, і є поезія". Тож слухайте і дивуйтеся.

2. Робота з текстом.

а) Слухання аудіозапису вірша С. Чернілевського "Теплота родинного інтиму" (пауза).

- Спробуймо і ми прочитати цю поезію, не забуваймо про паузи та інтонацію, уявляймо прочитане.

3. Словникова робота. (Словник малознайомих слів, діти зачитують зі слайда).

4. «Словесне малювання»

- Що намалювала ваша уява, коли ви слухали поезію?

- Чи може бути ліричним героєм будь-хто з нас?

5. "Травестія".

- Послухаймо розповідь ліричного героя.

- У кого є питання до ліричного героя?

- Що відчуває мама в цей момент?

6. Розгляд ілюстрацій вірша до поезії.

- Ви малювали вже в уяві, а тепер подивимося на ілюстрацію, вміщену у підручнику.

- Що зображено? У який час дня відбувається подія? Чому горить світло тільки в одному вікні?

- Чим відрізняються ваші малюнки та ілюстрація?

- Психологи стверджують, коли люди малюють хату, і з димаря йде дим, то вони потребують емоційного захисту, підтримки, прагнуть спокою. Тому це не є випадковістю. І в дитинстві бракувало цієї підтримки Чернілевському,бо він рано втратив батька. Багатодітна сім'я залишилась без годувальника, матері було нелегко давати раду дітям, тому Станіслав змушений був навчатися у школі-інтернаті. Якою ж радістю був кожний приїзд хлопця до рідної домівки! А згодом вже дорослий поет приїжджає додому, насолоджуватися теплом родинного затишку і моральною підтримкою найдорожчої людини - матері.

7. Робота з опорними картками.

- Хто для вас є найдорожчою людиною в житті?

- Розкажіть про вашу маму, доберіть найвлучніші епітети, які характеризують ваших мам (Картка: близька, весела, гарна, горда, дбайлива, досвідчена, зажурена, заклопотана, ласкава, мила, ніжна, правдива, рідна, сердечна, сумна, турботлива, усміхнена, чепурна, чуйна, щаслива). Після уроку прикріпіть картки на плакаті «Мамине сонечко» і у День матері подаруйте неньці.

8. Робота в групах.

- З метою аналізу художніх засобів ми попрацюємо у групах.Зверніть увагу на таблички, за якими ви будете оцінювати свою роботу, ставте позначки.

- Які художні засоби є у тексті? Пригадати ці тропи допоможе літературний довідничок, що у вас на парті.

- Кожна група виразно читає свою строфу, виписує метафору та пояснює, як вона її розуміє.

Завдання групам:

Iгр. "Мотузочком диму хату прив'язала до небес" (коментар учнів).

IIгр. "Полум'я гуляє по гіллю".

(коментар учнів).

ІІІгр. "Зникає гіркотина, не катує серце печія" (коментар учнів).

IVгр. "Душа світліє перед днем" (коментар учнів).

- Для чого автор вживає ці тропи?

Визначення головної думки твору.

9. Бесіда: У подібному будинку, як і наш ліричний герой,
живуть ваші бабусі. Це видно і з ваших малюнків.
Розгорніть свої проекти, де розміщено світлини ваших
бабусь.

- Як часто ви буваєте у них?

- Чи легко розлучатися бабусі з вами після тривалого гостювання?

Станіслав Чернілевський написав вірш про таке прощання.

Це поезія "Забула внучка в баби черевички".

10. Виразне читання вірша вчителем (пауза) та учнями

11. "Словесне малювання"(слайд програмного засобу)

- Спробуйте описати словами і пояснити, що постало перед вашими очима, коли ви послухали цей вірш.

- Які рядки найбільше вас вразили? Аргументуйте.

- Найбільшу роль у передачі почуттів бабусі відіграє одна деталь. Як ви думаєте, яка?

13. Теорія літератури

Деталь - виразна подробиця, яка збуджує думку, часто викликає в уяві цілі картини.

14. Бесіда.

-Що на вашу думку символізують черевички?

- Знайдіть і прочитайте рядки, де описана деталь. Прокоментуйте слова.

- Як розкривається в художній деталі основна думка твору? Тож не забувайте стежку до мами, бабусі, поки є ще до кого їхати.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Інтерактивна технологія «Два - чотири - усі разом».

- Які цінності утверджує автор своїми поезіями?

( Захист результатів роботи груп біля дошки).

Використайте результати нашої праці у письмовій творчій роботі. Нехай вам допоможе ця мелодія.

«Вільне письмо»: «Чим зігріває мене батьківська оселя».

(Учні працюють,зачитують)

2. Аналіз досягнення цілей.

- Зверніть увагу на цілі, які ми ставили перед уроком.

- Чи досягли їх ? Заповніть картки, прокоментуйте.

3. Мотивація оцінювання роботи учнів .

4. «Незакінчене речення».

«Я застосую отримані під час уроку знання і вміння сьогодні, завтра, через рік…»

V. Домашнє завдання.

Обов'язкове. Виразно читати вірші. Написати листа своїй бабусі (тітці).

На вибір. Намалювати ілюстрації до поезії "Забула внучка у баби черевички" або написати творчу роботу ’’Теплота родинного інтиму’’.

За бажанням. Вивчити одну з поезій С. Чернілевського напам'ять.

Література

ОстаповецьТ. Конспект уроку у 6 кл. «Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички….». Настрої і почуття, втілені в поезіях».www.ozonit.orq

Павличко Д. Передмова у кн. С,Чернілевського «Рушник землі».

С.Чернілевський. – www.parta.сom.ua

Семенюк Т. Урок позакласного читання «Поетичний світ С.Чернілевського у збірці «Рушник землі» - www.ua/news/urok

Оксинтюк Олена Миколаївна, учитель ЧСШ №8 м.Червонограда

Урок літератури у 8 класі

Тема. Леонід Кисельов. Журавлина доля молодого поета.

Гуманістичний пафос віршів «Земля така гаряча», «Стати б хоч на менти лічені...»

Ім'я уроку. Поспішаймо творити добро!

Мета. Поглиблення знань учнів про життєвий та творчий доробок Л.Кисельова; розвиток уміння виразного і вдумливого читання; логічних і самостійних суджень; виховання почуття добра, гуманного ставлення до навколишнього світу; взаємодопомоги.

Цілі:

Учні знатимуть:

- основні моменти життєвого та творчого шляху Л.Кисельова;

- передумови створення віршів «Земля така гаряча», «Стати б хоч на менти лічені...»;

- важливість порушення! проблем, що висвітлюються у творах;

- тлумачення незрозумілих слів.

Учні вмітимуть:

- оповідати про автора;

- виразно читати й пояснювати прочитане;

- визначати головну думку поезій;

- висловлювати власну оцінку прочитаному;

- розкривати роль художніх засобів.

Обладнання: портрет Л.Кисельова; використання мультимедійної дошки зі схемами, ілюстраціями до уроку.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу з використанням мультимедійних технологій.

Методи, прийоми та форми роботи: метод «Загадкового числа» (стратегія «Це я знаю», «Про це варто дізнатись»), асоціативне гронування, рольова гра «Мікрофон».

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1.1. З'ясування емоційної готовності учнів до уроку.

Ще одного квітня відлітає вік,

ще 2 лиш дні йому із нами бути.

Таке все плинне в нашому житті,

І варто думати, як кожен день прожити.

Варто думати!

Бо кожен із нас прийшов у цей світ із певною місією. Моя місія - навчати дітей; ваша - пізнавати світ, а всіх нас разом -творити Добре і Вічне.

- А з чого починається Добро? Напевно, з порухів людського серця. Тому кожному із Вас, радісному і стривоженому, впевненому і збентеженому, я дарую тепло своєї душі, ви ж відгукніться і підіть мені назустріч, і від цього у класі нехай відчувається літепло нашого настрою.

1.2. З'ясування суб'єктивного досвіду.

Це так важливо, щоб тебе розуміли. Він умів розуміти, умів слухати, але Доля вирішила по-іншому. Він самотнім журавлем покружляв у небі і полетів у Вічність. Про кого я веду мову?

- Чи хотілося б Вам і надалі знайомитись із творчим світом Л.Кисельова? Якщо так, то я запрошую Вас до Слова. Насолоджуйтесь ним! Читайте! Мисліть! Прислухайтесь! Висловлюйте свої думки! Заперечуйте! Не погоджуйтесь! Тільки не будьте байдужими!

II. Цілевизначення й планування.

2.1. Ознайомлення з темою та цілями уроку; ім'ям (озвучене учителем).

2.2. Вибір учнями цілей із загального переліку, доповнення власними.

2.3. Узгодження плану уроку.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

3.1. Вступне слово вчителя.

Леоніда Кисельова називали «майстром слова із піснею у душі». А й справді. Його життя як пісня, коротка, змістовна, глибинна.

3.2. Перевірка домашнього завдання (обов'язкове: вивчити біографію поета) - завдання «Загадкове число» (використовуючи стратегію «Це я знаю» та «Про це варто дізнатись», визначте та скажіть, яке значення в житті та творчості Л.Кисельова мала та чи інша цифра?)

1;2; 10; 11; 16; 18; 21; 22; 37.

Мета завдання: перевірка знань учнів життєвого та творчого шляху

поета

Відповідь.

1 - мав 1 брата Сергія (1956р.-2006р.)

2 - поет 2 мов (російська і українська)

син 2 великих народів (єврейського та російського) мати (Зоя Генкіна) була старшою від батька на 2 роки

10 - учень Юкл. (перший друк); місяць, у якому він помер

11 - проби письма

16 - поема «Первая любовь», початок хвороби ,18 - дата смерті

21 - дата народження; велике релігійне свято

22 - стільки років прожив 37 - № школи, в якій учився

3.3. Завдання-несподіванка

- Якби Вам необхідно було цифрою розповісти свою біографію, які б числа ви вписали?

Мета завдання: розвиток аргументованого мислення

'(Учитель це завдання може виконувати разом з учнями (мої числа: 1,

4, 7, 8, 9, ?)

- Чому я поставила таке «дивне число?»

- Кожна людина подібна до птаха. Леонід Кисельов подібний до журавля. А що ж це за птах?

3.4 Захист учнівських проектів

3.5 Знайомство з поезією Л.Кисельова «Земля така гаряча» - виразне читання учителем (пауза).

3.5.1 Робота над змістом вірша:

- Вам зрозуміла поезія? Вам вона сподобалась?

- Про що свідчить епіграф до поезії «А я тому журавлю києм ноги переб'ю»?

- Чому автор зазначає, що «земля така гаряча, така руда земля»?

3.5.2 Словничок - тлумачення незрозумілих слів

притнути (діал.)- пригорнути;

панцерник - воїн (1); металева обшивка, броня (2);

військова техніка: танк, корабель (3)

рокотати - гриміти;

3.5.3 Умови написання вірша:

- Л.Кисельов - дитина післявоєнних років. Він добре знав, що «земля гаряча й руда» буває від згариш,, попелищ, вибухів.

1968р. - (час написання). Це був період «холодної війни» між США та СРСР. З обох сторін виходила інформація про застосування атомної зброї. Юний поет розумів, що після атомної війни журавлиного світу не буде.

3.5.4 Характеристика вчинків героя твору

- Чим пояснити, що маленькому хлопчику не байдужа доля журавля?

- Від кого і що хоче захистити хлопчик?

- Чому хлопчик біду журавлину сприймав як власну?

3.5.5 "«Гронування» - охарактеризуйте героя асоціативним ланцюжком: хлопчик…

3.5.5 Визначення головної думки (людина повинна), визначення проблем, порушених у творі: любов до природи; захист птахів; відповідальність за вчинки; застереження біди; відповідь на те, що може статися.

3.6. Знайомство із поезією «Стати б хоч на менти лічені ...», передумови написання.

3.6.1. Виразне читання вірша.

3.6.2. Визначення й тлумачення незрозумілих слів за словником-довідкою.

Менти - секунди; хвилини; короткий час;

характерник - чарівник, чаклун;

лицар - втілення мужності й честі;

удова - жінка, що втратила чоловіка;

баба-сирота - самотня жінка;

Івасик-Телесик - дитина-мрія.

3.6.3 Робота над змістом вірша:

- Чим пояснити, що герой хоче стати характерником" «хоч на менти лічені?»

- Про яких людей турбується автор?

- Чого вчить і над чим змушує замислитись?

- Настрій в автора сумний чи веселий? Аргументація.

3.6.4. Асоціативне завдання-відповідь:

- Якби Вам судилось стати характерником, що б Ви подарували (1 словом): планеті Земля; Україні; своєму місту; мамі; першій учительці людині без віри; собі?

- А кому б Вам не хотілося зробити дарунка? Чому?

- А що б могла подарувати Вам я?

3.6.5 Рольова гра

- Характерником хоче чи хотіла б бути кожна людина. І кожен має на це свої причини. Бути мрійником Вас змушує Ваш вік. Отже, на чарівній скатертині лежать чарівні речі. Кому й для чого Ви їх подарували б?

(На скатертині (вода, хліб, 1 цукерка, зерно, квітка, книга, іграшка-шахтарик (бо ми живемо в шахтарському місті), молитовник). Мета: підвести учнів до думки, що кожен сущий має (вода) спраглого напоїти; (хліб) голодного нагодувати...

ІУ. Рефлексія

1. Складання сенкана Л.Кисельов; Поезія

2. Метод «Мікрофон»

- Вважаю, що Кисельов любить життя, бо ...

- Візьму для себе із творчості Кисельова найголовніше...

- Мене змусили замислитись такі рядки...

3. Перевірка домашнього завдання (на вибір): лист до автора, або як я розумію зміст віршів Леоніда Кисельова

4. Вчительське домашнє завдання (на ці ж питання відповідає й учитель)

Землі вкраїнської поете,

журний веселику, простіть,

що зважилась торкнутися

я таїнства і порухів спочилого єства.

Я ненароком, неспроста роблю це,

мене ж бо попросила дітвора,

я відповісти маю на питання:

Що найвагоміше з поезії взяла?

Що відповісти? Як сказать дохідливо,

що Україна - вашая жона,

щоби до неї мати любов істинну,

не треба йти столітнім аж життям.

3а 22 ви склали оду Києву,

як місту всіх чекань - кохань.

І Катерина журно вас тривожила

з своїм синочком, милим немовлям.

А те, що прагли вберегти Ви землю цю

і в небі чистім журавлине «кру»,

захоплює, бентежить і відлунює:

Людино, цю планету вбережи!

Вам не судилось стати характерником,

Вам не судилось припис долі обійти.

а в слові цім - стільки цілющої снаги!

Тож слова вдячності Вам

від простого вчителя,

що зрозумів і своїм учням

намагався донести Ваші слова:

«Что даже стоя у самого края бездньї,

можно понять, сломясь в горькой тоске,

что все на свете - только песня

на украинском язике.»

У. Оцінювання

1.Самооцінка учня/учениці 7 класу_

Оцініть себе за кожним з визначених напрямів від 0 до 2 балів:

Ви були активними на уроці -

Ви давали повні відповіді на питання -

Ви вносили пропозиції -

Ви висловлювали цікаві думки, що сподобались іншим -

Ви легко виконували завдання -

Ви засвоїли вивчений матеріал -

2. Підсумки самооцінювання, оцінки вчителя з урахуванням самоцінювання

VI Домашнє завдання

Обов'язкове - вивчити 1 з віршів напам'ять.

На вибір - есе «Пам'ятатиму твори Кисельова, бо...», або 5 питань до автора «Дозвольте запитати, авторе».

За бажанням - намалювати ілюстрацію або 1 з поезій покласти на музику.

Додаткове завдання

Чи уважний Ви читач? Дайте відповідь словами «так» або «ні».

1. «Я постою у края бездньї...»- (Ні)

2. «Дідові - дзвінкого песика» - (Так)

3. « Але усім тепло, усі знають:дощ перестане»- (Ні)

4. «Що станеться з тобою, мій світе, мій журавлю»- ( так)

5. «Відлине день без”язикий»- (Так)

6. «Я йому сопілку виріжу»- ( Так)

Додаткова інформація

Що в імені автора?

Леонід- талісман, в перекладі з грецької мови означає «подібний до лева». Батькам, які називали дитину цим іменем, хотілося, щоб їхній син мав хоч би трохи сили лева.

Терех Анжеліка Михайлівна, учитель української мови і літератури ЧЗШ № 5

Урок літератури у 8 класі

Тема. В. Дрозд. «Білий кінь Шептало». Алегоричний зміст та основна думка оповідання.

Мета: розкрити алегоричний зміст оповідання; удосконалювати уміння учнів визначати тему, ідею художнього твору, характеризувати образ- персонаж, висловлювати власну думку щодо прочитаного; формувати активну життєву позицію, а також переконання про неповторність кожної людської особистості та її право на внутрішню свободу.

Цілі

Учні знатимуть: зміст оповідання, його тему та ідею, у чому полягає алегоричність образів твору.

Учні вмітимуть:аналізувати окремі фрагменти твору на основі запитань і завдань, висловлювати своє ставлення до прочитаного, давати власну оцінку вчинкам героя, розкривати алегоричний зміст художніх образів твору, визначати тему та ідею оповідання.

Ім’я уроку. Як не втратити власне «я».

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: ілюстрації до твору, аудіозапис пісні О.Білозір «Неповторність», відеофрагменти мультиплікаційного фільму «Спіріт – душа прерій», опорні мультимедійні схеми, гілочка білого цвіту.

Методи, прийоми і форми роботи: гронування, асоціювання, «Незакінчене речення», робота в групах, бесіда, робота над змістом, з текстом художнього твору, учнівські повідомлення, ситуативне моделювання, «Вільне письмо».

Епіграф: І не знецінюйте коштовне,

Не загубіться у юрбі,

Не проміняйте неповторне

На сто ерзаців у собі.

Л.Костенко

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

- Визначте свій настрій за допомогою дієслів хвилююся, тривожуся, радію, передчуваю. ( Відповіді учнів).

Учитель. Я теж трохи хвилююся, адже сьогодні у нас незвичайний урок. Водночас і радію, тому що день прекрасний, урок особливий, як, зрештою, і ми з вами - чарівні і неповторні.

- Чи може гілочка білого весняного цвіту викликати у вас позитивні емоції, подарувати хороший настрій? Чому? ( Відповіді учнів).

2. Актуалізація суб’єктного досвіду учнів.

- Що символізує білий колір?

- Укладіть асоціативне гроно, додавши іменники до прикметника «білий»

БІЛИЙ - вірш, лебідь, голуб, лелека, сніг....

- Часто білою називають пташку, яка має зовсім інше забарвлення. Хто вона? (Відповіді учнів).

3. Актуалізація опорних знань.

- Поясніть значення вислову «біла ворона». Про кого так кажуть?

- Які твори про людей – «білих ворон» ви читали, вивчали у попередніх класах?

(Відповіді учнів).

ІІ. Цілевизначення і планування.

1. Представлення концепту теми, імені та епіграфа уроку.

2. Словникова робота.

Ерзац – неповноцінний замінник чого-небудь, сурогат.

3. Ознайомлення із цілями уроку ( див. перелік цілей, що подано після мети уроку ), визначення особисто важливих, доповнення власними.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. «Незавершене речення».

Читаючи оповідання, я… ( відчував, захоплювався, дивувався, думав, не розумів, запитував).

2. Бесіда.

Учитель. Розумію, чим викликані ваші думки, емоції та почуття.

- Про що це оповідання? (Відповіді учнів).

Учитель. На перший погляд, «Білий кінь Шептало» - це історія коня, скривдженого, приниженого, який смиренно вибачає людям усі кривди і після стихійної втечі повертається до них. Але ми розуміємо, що прозу В.Дрозда треба читати «між рядками», адже твір побудований на алегорії, яка допомагає зрозуміти, хто є хто.

3. Теорія літератури.

Повторення визначення поняття «алегорія», з’ясування, у творах якого жанру воно найчастіше використовується.

4. Бесіда.

- Який образ твору будемо вважати алегоричним?

- Чому для змалювання людини, відтворення її внутрішнього світу автор обрав саме образ коня?

- Що ви знаєте про цих тварин? ( стислі учнівські повідомлення ).

- Чому народ опоетизував коня у піснях, казках, легендах?

- У яких народних піснях змальовано образ коня, які вислови про цих тварин вам відомі?

5. Гронування.

На основі почутої інформації за допомогою прикметників укладіть інформаційне гроно «Кінь» (працьовитий, вірний, відданий, войовничий, впертий, вразливий, сильний, витривалий).

6. Характеристика образу коня Шептала. Робота над змістом твору.

- Хто такий Шептало? Де він живе, у яких умовах?

- Ким були його предки?

- Якою ви уявляєте передісторію коня Шептала? Чому і як він опинився на колгоспній стайні? (Відповіді учнів).

- Чим Шептало відрізняється від інших коней? Тільки кольором?

Чим особливий цей кінь? Про що він мріє ? (У ході роботи учні записують мрії коня Шептала до таблиці).

- Чому Шептала так приваблює циркова арена? Про яку рису коня тут можна говорити? (Творчість, прагнення слави).

- Яку роботу доводиться виконувати коневі? Чи співвідноситься вона з його мріями?

- Що найбільше пригнічує Шептала? Що він не любить робити? Чому?

Як це суперечить його мріям?

- З якими почуттями Шептало згадує власне дитинство? Із чим пов’язані ці спогади? (Зачитати).

- Як Шептало ставиться до інших коней? (Зачитати). А вони до нього?

Чому вони його не люблять?

7. Робота з таблицею «Мрії і дійсність коня Шептала». Заповнення другої колонки таблиці.

Мрії	Дійсність
Циркова арена. Творча праця. Свобода. Бути особливим, зберегти власне «я». Бути гордими і незалежними.	Колгоспна стайня. Одноманітне ходіння по колу. Покірність робочої худобини. Стає частиною натовпу. Боїться Степанового батога.

8. Робота над змістом і з текстом твору.

- Чи вдалось Шепталові реалізувати свої мрії? Що стало на заваді? (Учні заповнюють другу колонку таблиці).

- Чи тільки дійсність не дала змоги Шепталові реалізуватися?

- Чи мав шанс втілити мрії у життя? Коли?

- Що стало причиною своєрідного бунту? Чи може людина відчувати щось подібне?

- Чому Шептало «повстає»?

- Якими були кілька годин волі? Зачитайте, що відчуває білий кінь у цей момент. Як автор передає почуття героя? (Зачитати).

- Чи довго тривало Шепталове щастя? Чому?

- Яке рішення приймає білий кінь? Що ж він усвідомлює? Як діє?

- Розкрийте алегоричний зміст образу коня Шептала.

9. Перегляд учнівських ілюстрацій до оповідання.

Учитель. Ми зрозуміли, яким побачив Шептала автор. А яким уявили його ви? (Учні коментують створені ними малюнки).

10. Робота в групах.

Учитель. Зрозуміло, що глибше і повніше розкрити алегоричний зміст образу коня Шептала допомагають інші образи твору. Назвіть їх.

Кожна група працює над аналізом інших художніх образів оповідання.

І гр. – образ конюха Степана, ІІ гр. – образи батога і стайні, ІІІ гр. – образи блискавки і грому, ІV гр. - образ болота, V гр. - образи зеленого лугу і річки.

11. Звіт про роботу груп.

12. «Обери позицію»: яким є ваше ставлення до вчинку білого коня Шептала? Аргументуйте.

« Засуджую», «Розумію», «Схвалюю», «Не розумію»…

13. Проблемне запитання:

- А чому Шептало зробив такий вибір? Адже мрія була так близько… (Відповіді учнів).

14. Робота в групах. Ситуативне моделювання.

Учитель. Ситуація вибору постає перед нами мало не щодня у повсякденному житті. Поміркуйте над запропонованими ситуаціями, зробіть свій вибір спочатку індивідуально, а потім з’ясуйте, чи одностайні ви . Намагайтесь бути щирими. Нехай пісня О.Білозір «Неповторність» допоможе вам у цьому.

І гр. - Ситуація: на уроці математики ти не зрозумів пояснення вчителя і сказав про це вголос. Усі в класі засміялись. Твої дії:

а) тобі буде прикро і неприємно через сміх однокласників;

б) ти не звернеш уваги на реакцію класу, оскільки ти хочеш мати добрі знання; в) попросиш захисту у вчителя; г) інше.

ІІ гр. – Ситуація: ти прийшов у новий колектив, де майже всі твої нові однокласники стильно одягнені, а ти ні. Клас почав насміхатися із тебе, кепкувати. Твої дії:

а) ти почуватимеш себе «останнім»; б) станеш таким, як усі; в) не зважатимеш на їхню думку і одягатимешся так, як вважаєш за потрібне;

г) інший варіант.

ІІІ гр. – Ситуація: ти потрапив на день народження у нову, незнайому компанію. Щоб стати «своїм», тобі пропонують разом з усіма запалити цигарку. До цієї зустрічі ти ніколи не вживав тютюну. Твої дії:

а) зробиш так, як усі; б) скажеш, що паління шкідливе для здоров’я;

в) скажеш, що не куриш таких дешевих цигарок; г) інший варіант.

ІV гр. - Ситуація: у вашому класі з’явилась думка втекти з уроків. Але окремі учні відмовляються, мотивуючи це загрозою покарання з боку директора, вчителів, батьків…Твої дії:

а) приєднаєшся до втікачів; б) залишишся на уроках; в) переконаєш інших, що цього робити не слід; г) підеш і розкажеш усе класному керівникові.

V гр. – Ситуація: твоя найкраща подруга придбала супермодну річ, яка їй зовсім не личить. Твої дії:

а) скажеш їй про це і тим самим утратиш подругу; б) мовчатимеш і чекатимеш, що скажуть інші; в) купиш собі таку саму річ, бо тобі вона пасує; г) інший варіант.

15. Звіт роботу в групах. Підсумок учителя.

Безперечно, я ціную ваш вибір, адже він зроблений свідомо, ви були щирими і відвертими. Пам’ятаймо, що зі ставлення до звичайних життєвих дрібниць формується ваша особистість. Адже народна мудрість каже: «Посієш звичку – пожнеш учинок, посієш учинок – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю».

16.Перегляд фрагменту мультфільму «Спіріт – душа прерій».

- А що ж потрібно робити, щоб не повторити долю Шептала, не втратити власного «я». Можливо, відповідь на це запитання дасть цей невеликий епізод мультфільму. (Учні переглядають фрагмент мультфільму, після цього обговорюють його ).

- Порівняйте вчинки двох коней, їхні імена. Що вони означають?

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Визначення основної думки оповідання, коментування епіграфа.

- Сформулюйте ідею твору.

- Чи відображає епіграф до уроку основну думку оповідання?

- Чи потрібні нашому суспільству яскраві, творчі особистості? Чому?

- Наведіть приклад таких відомих вам людей.

2. «Вільне письмо»: «Яскрава особистість у моєму житті».

3. Перегляд цілей, поставлених на початку уроку.

- Чи досягли ми цілей? Як ми це робили?

4. «Закінчіть речення»: «Урок допоміг мені…».

5. Самооцінювання. «Закінчіть речення»: «Я сьогодні молодець, бо…»

6. Мотивація оцінювання роботи учнів вчителем. (Учитель роздає учням, які працювали найкраще, підкови щастя).

V. Домашнє завдання.

Обов’язкове. 1. Сформулюйте риси характеру справжньої особистості у формі складного плану. 2. Підготуватися до контрольної роботи з теми «Творчість М.Коцюбинського, О.Назарука, В.Дрозда».

За бажанням. Придумайте власну розв’язку оповідання «Білий кінь Шептало».

Література

Андрусів С. Володимир Дрозд//Історія української літературиXX cт.: Навчальний посібник/ Ред. В. Дончик. – К.: 1998:У 2-х кн. – Кн.2. – С.322-326

Бондаренко А. Художнє новомислення новели В.Дрозда «Білий кінь Шептало»//Дивослово. – 2004. - №11. – С.57-60

Ісаєва О. В,Дрозд. «Білий кінь Шептало». Проблема людини в суспільстві, її знеособлення// Дивослово. – 2010. - №4.- С.16-19

Додатки

Цілі.

Учні знатимуть: зміст оповідання, його тему та ідею, у чому полягає алегоричність образів твору.

Словничок

Ерзац – неповноцінний замінник чого-небудь, сурогат.

Алегорія – спосіб двопланового художнього зображення, таке відтворення життєвих подій, що несе в собі інший, прихований зміст.

__________________________________________________________________

Домашнє завдання.

За бажанням. Придумайте власну розв’язку оповідання «Білий кінь Шептало».

__________________________________________________________________

Цілі.

Учні знатимуть: зміст оповідання, його тему та ідею, у чому полягає алегоричність образів твору.

Словничок

Ерзац – неповноцінний замінник чого-небудь, сурогат.

__________________________________________________________________

Домашнє завдання.

За бажанням. Придумайте власну розв’язку оповідання «Білий кінь Шептало».

1) Розкрийте алегоричний зміст образу конюха Степана.

________________________________________________________

2) Розкрийте алегоричний зміст образів блискавки і грому.

________________________________________________________

3) Розкрийте алегоричний зміст образів батога і стайні.

________________________________________________________

4) Розкрийте алегоричний зміст образу болота.

__________________________________________________________

5) Розкрийте алегоричний зміст образів зеленого лугу і річки.

_____________________________________________________________

а) тобі буде прикро і неприємно через сміх однокласників;

______________________________________________________________

а) тобі буде прикро і неприємно через сміх однокласників;

__________________________________________________________________

г) інший варіант.

а) зробиш так, як усі; б) скажеш, що паління шкідливе для здоров’я;

в) скажеш, що не куриш таких дешевих цигарок; г) інший варіант.

а) зробиш так, як усі; б) скажеш, що паління шкідливе для здоров’я;

в) скажеш, що не куриш таких дешевих цигарок; г) інший варіант.

а) зробиш так, як усі; б) скажеш, що паління шкідливе для здоров’я;

в) скажеш, що не куриш таких дешевих цигарок; г) інший варіант.

_________________________________________________________________

________________________________________________________________

V гр. – Ситуація: твоя найкраща подруга придбала супермодну річ, яка їй зовсім не личить. Твої дії:

_____________________________________________________________

V гр. – Ситуація: твоя найкраща подруга придбала супермодну річ, яка їй зовсім не личить. Твої дії:

V гр. – Ситуація: твоя найкраща подруга придбала супермодну річ, яка їй зовсім не личить. Твої дії:

Пащук Надія Михайлівна, методист ІМЦО

Урок української літератури у 5 класі

Тема. Богдан-Ігор Антонич. «Весна», «Назустріч».

Відчуття єднання природи і людини (1 урок)

Мета: ознайомити учнів з відомостями про життя і творчість Богдана-Ігоря Антонича, опрацювати зміст творів «Весна», «Назустріч», поняття «ліричний герой»; поглибити вміння аналізувати поезію, визначати тему, мотиви твору; формувати навички виразного і усвідомленого читання творів; розвивати уяву, образне мислення, відчуття поезії, єдності людини і природи, вміння порівнювати, створювати власні твори про красу природи.

Цілі

Учні знатимуть:

• відомості про автора;

• зміст і тематику поезій;

• поняття «ліричний герой»;

• основні художні образи і тропи.

Учні вмітимуть:

• виразно читати вірші, аналізувати художні образи, засоби їх вираження;

• порівнювати емоції і почуття ліричного героя із власним сприйняттям і баченням природи;

• створювати власні твори (прозові, віршовані) та малюнки про красу рідної природи.

Ім’я уроку. Ще слів нема – Поезія вже є…

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: портрет Б.-І.Антонича, тексти поезій «Весна», «Назустріч», виставка поетичних збірок автора, ілюстрації до поезій художника, аудіозапис твору А. Вівальді «Пори року», слайд-фільм «Миттєвості весни», учнівські кросворди, малюнки.

Теорія літератури: ліричний герой, метафора, порівняння, уособлення, гіпербола. сенкан, буриме.

Випереджувальні завдання: кросворди про житття і творчість поета, малюнки учнів на тему «Моя весна»

Методи, прийоми і форми роботи: перегляд слайд-фільму,асоціації, уявне малювання, лінгвістичне дослідження, аналіз ілюстрацій. бесіда, розв’язування кросворда, використання програмного засобу.

Епіграф уроку Весна неначе карусель.

На каруселі білі коні.

Гірське село в садах морель.

І місяць, мов тюльпан червоний.

Б.-І.Антонич

І. Мотиваційний етап

1. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку

- Добрий день, діти! На початку уроку дарую вам свою усмішку і сподіваюсь отримати у відповідь 33 щирі усмішки.

- Для емоційного налаштування на тему пропоную подивитися слайд-фільм (перегляд слайдів «Миттєвості весни» під музику А. Вівальді (1 хв.)

2. Асоціації

- Заплющіть очі, послухайте епіграф уроку, намагайтеся уявити почуте в картинках ( «Весна неначе карусель…»)

- Назвіть одне слово, що асоціюється у вас із побаченим у слайд-фільмі і почутим ( абстрактне слово)

Весна, Краса, Диво, Поезія… - названі вами слова – це і є ключові слова уроку.

Ім’я нашого уроку – «Ще слів нема – Поезія вже є…»

2. Цілепокладання

Ознайомлення з темою уроку.

- Чого ви очікуєте від уроку? Чого хочете навчитися?

- Ознайомтеся з моїми цілями уроку ( надруковані на картках). Чи збігаються вони з Вашими? Підкресліть найбільш значущі для Вас. Додайте (допишіть) свої.

Очікувані результати

Знати:

* відомості про автора;

* зміст і тематику поезій;

* поняття «ліричний герой»;

* основні художні образи..

Вміти:

* виразно читати вірші, аналізувати художні образи, засоби їх вираження;

* порівнювати емоції ліричного героя із власним сприйняттям природи;

* створювати власні висловлювання та малюнки про красу рідної природи.

- Озвучте Ваші цілі, які Ви хочете досягти на цьому уроці, котріі для Вас особисто значущі. Мені приємно, що вони у нас спільні.

Повернемося до епіграфа уроку. Так цікаво творив художнє віршоване слово Б.-І.Антонич. Наше завдання — ознайомитися із творчістю автора, вчитися сприймати поезію, висловлювати свої емоції й почуття від прочитаного.

III. Сприймання і осмислення нового навчального матеріалу

1. Перевірка випереджувального домашнього завдання – учнівських кросвордів про життя і творчість Б.-І. Антонича (оцінювання у вигляді квіток яблуні).

2.Доповнення вчителя про джерела формування таланту Антонича. Німецький поет Гете говорив: «Хто хоче зрозуміти поета, мусить піти в його країну». Країна дитинства Поета - Карпати, Лемківщина.

У дитинстві був хворобливим, мав мрійливу вдачу. Няня — сільська дівчина, читала напам'ять хлопчикові поезії Шевченка, оповідала казки, співала колискових. Згодом, навчаючись у польській гімназії, горнувся до українського товариства, кохався в музиці, любив грати на скрипці, сам компонував мелодії. Захоплювався живописом.

Навчаючись у Львівському університеті, на першому курсі ще розмовляв лемківським діалектом. Захопившись поетичною творчістю, наполегливо вивчав українську літературну мову. Це було важко, особливо багато мороки мав з наголосом, бо в діалекті лемків він постійний (на другому складі з кінця). За короткий час юнак опанував літературну мову досконало, і рецензенти його поезій говорили: «Чи ж то справді лемко міг так ґрунтовно переродитись на правдивого наддніпрянця?» Велика заслуга Антонича в тому, що, крім мистецьких вартостей, його вірші несуть самою своєю мовою ідею єдності лемків з усім українським народом.

Із назв книжок поета видно, що талант свій Антонич присвятив хвалі життю, пізнанню свого людського зв'язку з життєдайними силами природи. Він признавався, що кращі свої твори не писав, а записував як запам'ятовані майже слово в слово сни. Несподівана хвороба обірвала на 28-му році життя геніального поета.

Первісна лемківська природа, особливий колорит мови, звичаїв, народних ремесел ( зокрема, одяг, лемківська писанка, вишивка) мали благотворний вплив на формування краси світовідчуття і її вираження у поезії (демонстрування слайдів). Сам поет говорив про себе: «Антонич – звіря сумне й ласкаве», лисичку називав сестрою, себе «хрущем на вишнях», що їх оспівував Шевченко.

4. Підготовка до сприймання поезії

Бесіда за запитаннями:

- Чому так називав себе Антонич? Як ви гадаєте, що вплинуло в дитинстві та юності на нього, що він обрав поезію?

- Пригадайте, хто з українських поетів майстерно змалювував єднання барв і звуків краси рідної природи? Назвіть твори. (Т.Шевченко «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе»; П.Тичина «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла...»)

- У яких найдавніших піснях наші пращури закликали і славили весну?

- Як називаються ці пісні в різних регіонах України? Назвіть відомі вам. («Благослови, мати, весну закликати», «Вербовая дощечка», «Подоляночка»)

- Які у вас асоціації із словом «весна»? Прокоментуйте свої малюнки

( домашнє завдання)

5. Читання і сприймання поезії «Весна» Б.-І.Антонича.

5.1 Сприймання на слух, читання поезії вчителем.

А тепер почуємо і уявимо, як Антонич відчував весну. Заплющіть очі і намагайтеся уявляти картини під час читання поезії «Весна».

(Звучить аудіозапис «Пори року» А.Вівальді)

Весна

Росте Антонич, і росте трава,

І зеленіють кучеряві вільхи.

Ой, нахилися, нахилися тільки,

Почуєш найтайніші з всіх слова.

Дощем квітневим, весно, не тривож!

Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо,

Хто сипле листя – кусні скла на тебе?

У решето ловити хочеш дощ?

З всіх найдивніша мова гайова:

В рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі,

На вільхах місяць розклюють зозулі,

Росте Антонич, і росте трава.

5.2 Робота над текстом поезії

5.2.1. Словникова робота. Прочитайте поезію мовчки. Випишіть незрозумілі слова.

Дзбан – глечик

Кусні - шматки

Решето – господарський предмет для просіювання муки

5.2.2 Обмін враженнями про прочитане.

- Читаючи поезію, я уявляю…(перше враження, настрій), відчуваю…

5.2.3 Читання твору вголос ланцюжком

5.2.4 Робота за змістом поезії. Евристична бесіда

— Якими словами закликає автор прочитати таємницю книги природи? («Почуєш найтайніші слова», «найдивніша мова гайова».)

— Які художні образи створено в поезії? (Гай, ніч, трави, зорі, дощ, зозулі.)

— Як зображено дощ? Як собі його уявив автор? А як би описали його Ви?

- Які художні засоби II строфи вам сподобалися? (див. додаток 1)

— Як ви розумієте вислів «в рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі»?

— Як ви собі уявляєте картину: «... на вільхах місяць розклюють зозулі»?

—Чи вміє ліричний герой бачити і слухати весну? Якщо так, аргументуйте прикладами.

— Який рядок підкреслює єдність ліричного героя з природою? («Росте Антонич і росте трава». .

6. Робота над текстом поезії «Назустріч»

6.1 Первинне ознайомлення ( читає виразно підготовлений учень)

- Який настрій вірша? Чому?

Назустріч

Росте хлоп’я, мов кущ калини,

Підкови на шляхах дзвенять.

Ось ластівки в книжках пташиних

Записують початок дня.

Запрягши сонце до теліги,

Назустріч виїду весні.

Окриленим, хрещатим снігом

Співають в квітні юні дні.

6.2 Мовчазне читання. Завдання перед читанням:

- Кого і що ви уявили під час читання?

6.3 Бесіда за запитаннями

— Яку пору в житті людини, природи, час доби відтворено в поезії? Яким словом одним можна їх поєднати? (Дитинство, весна, ранок — початок життя, року, дня)

— Поміркуйте над порівнянням «Росте дитя, мов кущ малини...» Ви бачили, як росте малина? У чому тут подібність?

— Який настрій ліричного героя? (Оптимізм, бадьорість, радість.)

— Які слова передають цей настрій? («Підкови на шляхах дзвенять» (на щастя), «співають в квітні юні дні» (радість.)

— Як ви розумієте намір ліричного героя: «Запрягши сонце до теліги, назустріч виїду весні»?

— З якою картиною у вашій уяві асоціюються рядки «Окриленим, хрещатим снігом співають в квітні юні дні»? (Розквітлий сад з піснями бджіл.)

— Які звукові образи ви чуєте? («Підкови дзвенять», «співають в квітні юні дні».) Зверніть увагу на повтор голосних (асонанс), приголосних (алітерацію) для підсилення слухових образів (див. додаток 1)

— Чому поезія має назву «Назустріч»? (Ліричний герой під теплим промінням життєдайного сонця росте, весна, початок нового дня, дитинство, їде назустріч життю, щасливій долі.)

- Яким уявляєте ліричного героя, риси його характеру? Чи може такий ліричний герой нищити, руйнувати?

7. Спостереження над мелодикою і кольористикою віршів.

— Чи погоджуєтеся ви з висновком Д.Павличка, що в поезії Антонича «співають кольори світу, фарби обертаються в звуки, звуки — у світло, сяйво днини»? Прочитайте вдумливо рядки:

Окриленим, хрещатим снігом

співають в квітні юні дні. (Звук переходить у колір, колір — у звук. Асоціацію мелодійності створює асонанс — повтор букви і; «окриленим хрещатим снігом» у квітні — асоціацію кольору білої чистоти розквітлих садів.)

7. Робота з ілюстраціями

- Які уявні картини Ви створите, щоб «побачити» поезію Б.Антонича «Весна»?

- Порівняйте свої уявні картини з ілюстраціями художниці Вікторії Ковальчук (додаток 2)

- Чи відчуваєте Ви єднання ліричного героя з природою? Завдяки чому?

8. Робота в групах:

8.1 Завдання групам:

І – Знайдіть порівняння в поезіях «Весна», «Назустріч». З якою метою автор їх використовує?

ІІ - Визначте колір, що відповідає кожній строфі цих двох віршів. Які кольори переважають? Який настрій передають?

ІІІ – Що спільного у цих двох віршах? ( Настрій, образи, пора, єднання людини і природи)

ІV – Які думки, емоції викликає вірш «Назустріч»? Порахуйте кількість рядків у поезії «Назустріч». Чи можемо сказати, що Антонич – майстер поетичної мініатюри?

8.2 Представники груп звітують про виконання завдань

9. Творча робота

- Чи хотіли б ви побувати у ролі поета? Якою має бути його мова? (образна, метафорична, з використанням слів у переносному значенні).

9.1 Завдання на вибір;

1. Створити сенкан на тему «Весна»

2. Скласти вірш за поданими римами:: …вітер…несе….летіти….пісень.

9.2 Оцінювання творчих робіт

- Учні зачитують свої вірші, отримують оцінки у вигляді яблуневого цвіту.

- Чи легко бути поетом? Що для цього потрібно? (Хист, стан душі, по- особливому бачити і відчувати світ – образно, метафорично, вміння виразити почуття)

10. Підсумки роботи на уроці

- Яка пора життя людини, на Ваш погяд, є найбільш вагомою для того, аби вона стала поетом? Відповідь нам підкажуть слова поета Д. Павличка: «У кожної людини буває такий день, коли вперше радієш сонцем, коли вперше деревами тішишся, збагнувши, що вони гарні, коли тихі радощі, збуджені в душі красою листка чи пелюстки, вперше переходять у здивування — в таке почуття, яке... назвати можна щастям. Біографічне «Я»... цілком розпливається тут у малюнках карпатської природи і лемківського села... малюнки ці… вражають, як щирий голос дитини, здивованої світом і не зіпсованої жодними чужими уявленнями про світ...»

— Які емоції і почуття виявляє ліричний герой віршів у ставленні до навколишньої природи, сонця?

— Які образи, художні засоби їх творення вам найбільше сподобалися і запам'яталися?

— У чому краса поезій Антонича? (Поєднання музики, живопису.)

— Які епізоди, враження дитинства нагадують вам найяскравіше про тісний взаємозв'язок людини і природи?

- Як ви розумієте ім’я уроку «Ще слів нема – поезія вже є…»? Коли так буває?

- Чи можна так сказати про вірші Б..Антонича? Чому?

ІV Рефлексивно-оцінювальний етап

1.На початку уроку ми узгоджували цілі. Подумайте і позначте, яких цілей ви досягнули. Отже, з поставленими завданнями ми впоралися.

2. «Мікрофон». Оберіть на дошці речення і продовжіть його:

- Сьогодні на уроці я:

навчився (навчилася)…

зрозумів (зрозуміла)…

відчув (відчула)…

- Цікавим для мене було…

- Важким для мене було…

- Удома я розповім, про…

3. Оцінювання діяльності учнів на уроці (індивідуальний коментар)

Наші квіти-оцінки (яблуневий цвіт) прикріпимо до гілок зображеного на дошці дерева. От і розквітло дерево знань як результат нашої спільної праці на уроці.

V Домашнє завдання

1.Обов’язкове. Вивчити один вірш напам’ять.

2. На вибір. Ілюстрація або твір на одну з тем:

А)Чим особлива моя десята весна;

Б) Люби природу не як символ душі своєї,

Люби не для себе, люби для неї»

Додаток 1

Повторення понять з теорії літератури. «Наш літературознавчий словник» (додаток на партах)

Рима — співзвуччя закінчень слів у віршових рядках.

Строфа — група віршових рядків, які виокремлені графічно, об'єднані здебільшого спільним римуванням.

Ритм — рівномірне повторення у вірші ненаго-лошених і наголошених складів, рими, віршованого рядка, строфи, ритм є ознакою поезії.

Епітет — художнє означення, яке відкриває в зображуваному особливу ознаку, характерну рису.

Метафора — перенесення на предмет (явище) ознак іншого на основі схожості або контрасту.

Уособлення — поетичне олюднення зображуваного рослин, тварин, речей, явищ природи).

Порівняння — художній образ, що підкреслює ознаки предметів, явищ, подій на основі подібності;

Алітерація — повтор приголосних для створення звукових ефектів.

Асонанс — повтор голосних для підсилення виразності поетичної мови, її мелодійності.

Гіпербола — перебільшення рис, подій для надання виняткової виразності.

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Література

1. Антонич Б.-І. Велика гармонія. — К.: Веселка, 1993.

2. Антонич Б.-І. Росте хлоп’я, мов кущ калини. — К.: Веселка, 1990.

2. Зваричевська М. Українська література. 5 клас. — Л., 2002.

3. Павличко Д. Незгасаючий перстень життя // Антонич Б.-І. Велика гармонія. — К.: Веселка, 1993.

4. Противенська О., Мещерякова М. Українська література у схемах і таблицях. — X.: Академія, 2000.

5. Українська література: Хрестоматія нововведених творів. 5—6 кл. — К.: Генеза, 2002.

Блог вчителя української мови та літератури Оксани Плитяк

Сторінки

Українська література

Літературний диктант

Літературний диктант

Літературний диктант

“Енеїда” І. Котляревський

Літературний акродиктант

Повторення

2 коментарі: