Тема: Звертання. Роль звертань у реченні.

Мета: поглиблені знання учнів про звертання, формувати вміння і навички конструювати речення зі звертаннями, правильно інтонувати та ставити розділові знаки в реченнях зі звертаннями; визначити роль звертань у реченні; розвивати усне і писемне мовлення, навички читання мовчки; сприяти шанобливому ставленню до культурних надбань українського народу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Є в нашій мові прекрасні звертання,

Добрі і мудрі, чудові слова.

Тими словами усяк без вагання

Мову найкращу свою назива.

Н. Красоткіна

Хід уроку

I Організаційний момент.

Найнеобхіднішою умовою успішного проведення уроку є ваша емоційна готовність до нього. Діти, перед вами на парті лежать листочки, напишіть, будь ласка, на них сусідові по парті одним реченням побажання, використовуючи ім'я цього учня.

II Актуалізація опорних знань

1) У якому відмінку ви використали ім'я товариша, якому писали побажання? Отже, ви використали звертання.

2) Прослухування пісні Н. Красоткіної «Прекрасні звертання».

III Повідомлення теми і мети уроку, запис епіграфа

Слово вчителя (мотиваційний етап).Упродовж дня ми виконуємо різні ролі: синів, доньок, учнів, однокласників, пасажирів, простих перехожих… Спілкуючись, використовуємо звертання. Те, як ми звертаємось до людини, говорить про нашу культуру, вихованість, грамотність. Отже завдання сьогоднішнього уроку – не просто вивчити звертання, а й довести його ваажливість у нашому житті.

IV Вивчення нового матеріалу

1) Робота з опорною таблицею. У ній не вистачає прикладів, запишіть.

Кличний відмінок: імена людей: Дмитрику,… клички тварин: Мухтаре,…назви людей: батьку,…назви тварин: вовчику,…назви явищ природи, об'єктів: зоре,…

2) Робота з підручником ст. 62-63 Впр. 130 (письмово)

3) Загадка. Доповніть речення звертаннями до персонажів українських народник казок. Запишіть речення із звертаннями.

1. … чи пила, чи їла? Ні … не пила й не їла: бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила води крапельку. 2. … несе мене лиска по каменю-мосту на своєму хвосту. 3. Порятуй мене. … приплинь, приплинь до бережка! 4. Дам я тобі їсти й пити. 5. … візьміть мене на крилята та понесіть до батенька. 6. Мерзни, мерзни …! 7. Ловись … велика та все велика! 8. Не їж мене … я тобі пісеньки заспіваю.

4) Вправа 132 (підручник)

5) «Мозковий штурм» . Робота в групах. Складіть речення із звертаннями, використовуючи фразеологізми.

1 група: як сніг на голову. 2 група: накивати п'ятами.3 група: робити з мухи слова.

V Підбиття підсумків уроку.

Оцінювання. Що таке звертання? Які розділові знаки використовують при звертанні? Яким членом речення є звертання?

VI Д/з.

Параграф 16

Впр. 131 (1, 2 завдання). Переглянути фільм Анатолія Васяновича « Звертання» із циклу «Запам'ятай». (YouTube)

ТЕМА РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМ ЧЛЕНАМИ,УЗАГАЛЬНЮВАНІ СЛОВА ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

Мета: узагальнити і систематизувати вивчене про однорідні члени речення, розділові знаки в реченнях з однорідними членами і реченнях з узагальнювальними словами при однорідних членах; перевірити рівень знань з теми; удосконалювати пунктуаційні вміння й навички; розвивати увагу, кмітливість, уміння застосовувати набуті знання практично; виховувати любов до української народної пісні.

Тип уроку: урок систематизації й узагальнення знань.

Вид уроку: урок-практикум.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Звучить мелодія .Які емоції викликала увас мелодія,пісня? Які народні українські пісні співають у вашій родині?

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Позмагайтеся, хто швидше збере слова в речення з однорідними членами і запише їх, правильно розставивши розділові знаки. Львів, Петербург, Відень, Варшава, Соломія Крушельницька, Співачка, захоплено, Нью –Йорк,Буенос-Айрес, вітали, українська.

ІІІ.ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ,ЗАВДАННЯМИ УРОКУ,МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Вибір цілей уроку: чого навчимося? Що зрозуміємо?

Порівняльна діагностика

Текст1 Українська пісня! Хто не був зачарований нею? Вона пахне дощами, синіми льонами, материними руками. Вона черкне ластівчиним крильцем вечірній

небокрай, доторкнеться невідомої струни наших почуттів і добуде чисту сльозинку з очей, а комусь залікує давню рану. Такої неземної сили наша пісня!

Текст 2

Серед жанрів народної творчості найпоширеніший — пісня. Фольклористи відзначають, що пісенна спадщина українців нараховує більше 300 тисяч пісень. Вони поділяються на декілька видів: календарно-обрядові, родинно-побутові, соціально-побутові, історичні.

Післятекстові завдання

Що об'єднує ці тексти?

Чи однакового вони типу і стилю мовлення?

Яку інформацію про народну пісню ви дізналися з першого тексту?

Де можна б було прочитати другий текст?

Назвіть образні слова, вирази, вжиті в першому тексті, які допомагають передати ставлення до народної пісні.

IV. ВИКОНАННЯ ТРЕНУВАЛЬНИХ ВПРАВ І ЗАВДАНЬ ТВОРЧОГО ХАРАКТЕРУ

Ми —мудреці

Складіть усно зв'язну розповідь про однорідні члени речення, використовуючи картки-опори. Знаю, можу, застосовую, перевіряю, оцінюю.

«Спіймай помилку»

Виправте помилки у схемах до речень з однорідними членами. До трьох

із них складіть речення про відомих вам діячів української культури.

ОіОіО О а О і О і О: О УС

О, і О О, і О УС О О, О О УС О — О, О

Клуб розумників і розумниць

Прочитайте речення, усно поясніть розділові знаки. Визначте, які члени речення є однорідними. Зробіть запис, використовуючи код.

А (підмети)

Б (присудки)

Г (означення)

В (додатки)

Д (обставини) ..

Є у нас скарби живі і мертві. Мертві лежать у землі, а живі скарби ходять від покоління до покоління. Вони чарують людське серце і душу. Так ходять . по світу пісні Марусі Чурай і дарують людям красу. Любов, радість сила звитя- га — ось що робить їх невмирущими (За М. Стельмахом).

Лінгвістичне лото

Поєднайте речення й умови постановки розділових знаків так, щоб одне другому відповідало.

1.Кому ставимо перед протиставним сполучником.

2.Кому ставимо між однорідними членами, з'єднаними повторюваним сполучником.

3.Кому ставимо між парами однорідних членів.

4.Кому не ставимо перед одиничним єднальним сполучником.

5.Кому ставимо, якщо однорідні члени поєднуються безсполучниковим зв'язком.

6.Знайомий голос у душу лине з старого, сивого Дніпра.

7.Недарма весна нас охотить до дії, руху, поривань.

8.1 роси, і птахи, і трави з зорею вітають мене.

9. Не наука й труд, а знання манливо кличуть.

10. На поля і дороги, стежинки і ліс падають і падають сніжинки.

V.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

• Я знаю, що однорідні члени речення ...

• Я можу ...

• Я навчився...

• Я готовий.. Знання з теми мені потрібні ... .

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виконати за підручником вправу 127 на с. 62.

УКРАЇНСЬКА МОВА 1(5) КЛАС

ТЕМА: УЗАГАЛЬНЮВАНЕ СЛОВО ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАНИХ СЛОВАХ У РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

Мета: навчити розрізняти узагальнювані слова при однорідних членах, правильно інтонувати речення з однорідними членами, розставляти розділові знаки в реченнях з узагальнюваними словами при однорідних членах, пояснювати їх за допомогою правил; збагачувати словниковий запас учнів, розвивати усне й писемне мовлення, критичне мислення; виховувати почуття гордості за свою країну, повагу до її історії.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація.

ХІД УРОКУ

I. Настановчо-мотиваційний етап

1. Подаруйте один одному добрий погляд і щиру усмішку, налаштуйтеся на плідну і приємну роботу.

II. Перевірка домашнього завдання

Які члени речення називаються однорідними?
Вправа 116. Обґрунтувати вживання розділових знаків.
1 учень на дошці записує завдання:

Скільки рядів однорідних є в поданих реченнях?

Зелене і жовте листя падало з дерев і тихо плакало.

По крутих горах, по глибоких долинах зеленіють дубові та грабові ліси.

III. Актуалізація опорних знань учнів

Пригадаймо, які розділові знаки ставляться при повторюваних сполучних.
Як ви гадаєте, для чого потрібно знати які і де ставити розділові знаки?

Іноді від розділового знака може залежати життя людини.

Наприклад: Стратити, не можна, помилувати!

Вправа з ключем

Записати однорідні члени речення у дві колонки: без коми між ними і з розділовим знаком.

Сміх і гріх; один а не два; сокіл і горобець; словом та ділом; і сцена і зал; вода й камінь; чи ніч чи день.

Підкресліть другу від початку літеру. (Молодці!)

ІV Вивчення нового матеріалу

1. Проблемне питання (Слайд 6,7)

Порівняйте 2 речення з однорідними членами.

Чому у другому реченні потрібна двокрапка?

На великій клумбі серед подвір'я багряно горіли червоні троянди, ніжні гвоздики, різнобарвні айстри.

На великій клумбі серед подвір'я багряно горіли квіти: червоні троянди, ніжні гвоздики, різнобарвні айстри.

Висновки учнів. Зіставлення із теоретичним матеріалом підручника ст.

2. Міні-дослідження

Побудова речень із узагальнюваними словами. (Слайд 8)

3.Синтаксичний практикум

Поставити розділові знаки у реченнях, переписати їх, намалювати схеми. (Слайд 9)

V. Висновки та узагальнення

Намистинки знань

Сьогодні на уроці я

- дізнався

- зрозумів

- навчився

- порадів

VІ Домашнє завдання

1. Вивчити правила ст.

2. Вправа

УКРАЇНСЬКА МОВА 1(5) КЛАС

ТЕМА: РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

Мета уроку: поглибити знання учнів про однорідні члени речення, навчити знаходити їх у реченні; формувати вміння правильно інтонувати речення з однорідними членами, розставляти розділові знаки між однорідними членами й обґрунтувати їх за допомогою правил; розвивати логічне мислення, дослідницькі й пошукові навички; виховувати почуття поваги до державних символів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, орфографічний словник, мультимедійна презентація.

Мати, мова, Батьківщина – це уся моя родина.

М. Сингаївський

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Усміхніться. Спіймайте уважність, наполегливість, добро і тихенько сядьте.

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Який розділ ми вивчаємо?

2. Які члени речення знаємо?

3. Записати тему уроку. Слайд 1

4. Вибірковий диктант.

Завдання: із речень, що читає вчитель, виписати окремі члени речення.

а) виписати означення

Добре насіння посієш – збереш багато урожаю.

б) виписати підмет

Діло майстра боїться.

в) виписати присудок

Добро роби завжди.

г) виписати обставину

Зробив діло – гуляй сміло.

Добре діло роби сміло.

III. Настановчо-мотиваційний етап

Асоціативний рядок

Знати рідну мову… (підібрати обставини, що відповідають на питання як?)

IV. Вивчення нового матеріалу

На яке запитання відповідають підібрані вами обставини?
Від якого слова вони залежать?
Отже, що таке однорідні члени речення? Слайд 2
Робота з підручником ст.. 55
Робота з епіграфом (однорідні підмети).
Слайд 4 – запис речень, схеми.

А море знай собі гуляє, і не кипить, і не шумить.

О, і О, і О.

Несуть козаки шаблі, рушниці, самопали.

О,О,О.

На липах з'явилося свіже, молоде, пахуче листя.

О,О,О.

І вдень, і ввечері там соловей співає.

І О, і О.

V. Узагальнення вивченого матеріалу

1. Підручник Впр. 111 (усно)

2. Впр. 113 (письмово)

VI. Підбиття підсумків уроку

Слайд 5

Д /з. ст. 55-56 правила, Впр. 116

Тема. Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами.

Мета. Дати поняття про вставні слова та сполучення слів, ознайомити учнів на практиці з найуживанішими вставними словами, формувати навички використовувати їх в усному та писемному мовленні, правильно інтонувати та ставити розділові знаки при вставних словах; розвивати усне і писемне мовлення, збагачувати словниковий запас; виховувати любов до слова, до рідної мови та наполегливість у навчанні.

Тип уроку. Урок формування знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організація класу.

Слайд 1. Заставка(веселка і значення кольорів)

― На партах лежать кольорові смужки,учні обирають свій колір.Сподіваюсь, що наш урок не зіпсує настрій тим, у кого він гарний, і значно покращить тим, хто вибрав темні кольори, адже працювати будемо зі словом, а мова наша така ж різнобарвна, як смужки.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Перевірка вправ 131, ( с.64) (учні зачитують виконання завдань,розказують правила)

ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань

Розподільчий диктант (записати у 2 колонки поширені і непоширені звертання)

ü Ти найкраща.чесна людино.

ü Діти, працюйте уважніше.

ü Приїзди швидше,Олеже.

ü Україно мила,ти моя молитва.

Вкраїно,уклонюсь тобі доземно.

Шануй,Оленко,рідну мову.

Підкреслити перші букви(Чудово)

ІV. Повідомлення теми, цілей уроку.

У житті кожної людини, безперечно, є багато цілей, яких вона намагається досягти. І одна з них, по-перше, знати рідну мову, бо саме завдяки їй нас сприймає оточення. Хочу, щоб на сьогоднішньому уроці ви працювали так, аби розквітло «дерево мудрості» від ваших знань. Коріння дерева ― це місце нашої рідної мови, тож наситіть його. У моєму мовленні вжито слова, які цікавитимуть нас на уроці. Які саме, гадаю, ви мені скажете.

Вжиті вчителем слова

Безумовно, безперечно, по-перше, гадаю.

― Чи існували б речення без цих слів? (Так. Їх можна вилучити з речення, не порушуючи його структури).

Проблемне питання

А чи була б наша мова різноманітною, багатогранною, милозвучною без вставних слів? Це і буде проблемним питанням, яке ми повинні вирішити в ході уроку.

VІ. Вивчення нового матеріалу

Прочитати. Пояснити, яких відтінків набирає висловлена в кожному з речень думка завдяки виділеним словам.

Сьогодні, може, буде дощ.

· Сьогодні, безумовно, буде дощ.

· Сьогодні, на щастя, буде дощ.

· Сьогодні, по-моєму, буде дощ.

· Сьогодні, кажуть, буде

Слова, про які ми з вами говоримо, називаються вставними. Із самої назви терміну «вставні слова» можна зрозуміти, що це слова, які можна вставити в

речення або ні. Отже, вставні слова, що виражають ставлення мовця до

висловлюваного. Дібрати синоніми до слова безумовно.

2) Назвати антонім до слова на жаль.

3) Продовжити ряд слів по-перше, по-друге, … .

4) Записати слова по-моєму, по-твоєму у формі множини.

5) Дібрати синонім до слова можливо.

Із поданими словами усно скласти речення. Простежити за інтонацією в них. Зробити висновок про роль цих слів у реченнях

2. Робота з підручником

· Опрацювання § 17 та вправи 135, с. 64-65.

· Робота з таблицею (с. 65).

Завдання 1 (для всіх). Опрацювати таблицю і розказати, що можуть виражати слова і словосполучення слів.

Завдання 2 (робота в групах). Кожна група складає речення з одним вставним словом чи сполученням слів згідно груп слів у таблиці.

VІІ. Застосування учнями набутих знань.

1. Робота з підручником

― Одним із очікуваних завдань є збагачення словникового запасу. Виконуючи вправу 142 (с.67), зверніть увагу на правильне вживання слів, що є складовою культури мовлення.

VІІІ. Підсумок уроку і оцінювання

― Чи справдилися ваші очікування? Проблемне питання

Чи можемо ми тепер дати відповідь на проблемне питання: «Чи була б наша мова різноманітною, багатогранною, милозвучною без вставних слів»

ІХ. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал § 17, виконати вправу 139, с. 66.

Червоноградська гімназія

Червоноградської міської ради Львівської області

СИСТЕМА УРОКІВ

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

З ТЕМИ

«МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ (1 Ч.)»

2(6) клас

Плитяк Оксана Ярославівна,

вчитель української мови

та літератури

2014

Урок 1

Тема уроку. Загальна характеристика частин мови.

Мета уроку: повторити та закріпити знання учнів про самостійні та службові частини мови; формувати вміння розпізнавати частини мови в реченні та тексті, визначати їхні особливості(граматичні та лексичні ознаки); виховувати почуття краси рідного слова.

Тип уроку: повторення набутих знань

Обладнання: стенди,підручник,таблиця.

Як намистини, диво калинове – частини мови!

Д. Білоус

Хід уроку

І.Настановчо-мотиваційний етап

1.1. Очікування від сьогоднішнього уроку.

1.2. Підручник сторінка 124-125 (учні зачитують чого потрібно навчитися і що запам’ятати).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Казка, яку ви зараз почуєте, дуже важлива з огляду на тему уроку. Вона допоможе пригадати все, що вчили ви про частини мови.

«Лінгвістична казка»

Казка про частини мови

Одного разу, коли матері Мови не було вдома, її діти – частини мови – засперечалися. Хто з них найважливіший.

- Я, - сказав іменник, - приношу найбільше користі, бо даю всім імена: істотам, предметам, подіям. Одягнувши їх у сім відмінків, два числа і три роди, я можу виступати будь-яким членом речення...Тож, безумовно, я найголовніший.

Червоний від обурення прикметник негайно перебив його:

- Зачекай, Іменнику! Та ж без моєї прикмети ти не був би ні гарним, ні розумним. Це я всіх прикрашаю, вказую на належність предмета особі. А в реченні виступаю означенням і присудком...

Тут у розмову втрутився Числівник.

- От задаваки! Та без мене ви б не знали ні року свого народження, ні скільки живете на світі. Я теж маю відмінки, а подекуди числа і всі три роди. І разом з тобою, Іменнику, можу бути і головним, і другорядним членом речення.

Займенник слухав суперечку й іронічно посміхався.

- Які ви розумні! Та що б ви робили, якби не було мене. Я в реченні можу замінити вас усіх. Маю відмінки, роди і числа, а в реченні виконую будь-яку роль. А чи зможете ви без мене запитати про когось чи про щось?

Дієслово зверхньо, поблажливо поглядало на всіх, потім примирливо сказало:

- Заспокойтеся всі. Без моєї Гераклової сили ви всі ніщо, тільки байдики б’єте. А як я з’явлюсь та запущу в дію усі мої три часи в однині й множині, то тільки тоді й ви щось значите. Я вже не кажу про те, що в реченні блискуче виконую і головну, і другорядну роль.

Прислівник виглянув з-під руки Дієслова і собі:

- А чим ви хвалитеся? Тим, що з вас ліплять люди все, що заманеться? Повчіться краще в мене. Я серед вас один і гордий, і твердий, як криця, стою непорушно. Себе викривляти у різних числах, відмінках і родах я не дозволю. І в реченні я постійно виступаю обставиною. Та й у дружбі я надійний – завжди поряд з Дієсловом.

Тут між частинами мови просунув голову Прийменник.

- Так я твій брат. Я теж незмінний. Без мене ви і думку не висловите як слід. Ось, наприклад: “ Учень йде ...школи”. Нічого не зрозуміло. А як тільки я з’явлюсь, так і стає ясно до чи зі школи він йде.

Поважно походжаючи між частинами мови, сполучник з притиском сказав:

- Ви, най-най-най... зарубайте собі на носі, що в речення всіх з’єдную я, без мене ви ходили б, як загублене телятко.

- Та й без мене вам не обійтися, - промовила Частка. – Ні тобі запитати, ні заперечити чи висловити сумнів...

- Гай, гай, гай, діти однієї матері, а не можуть у мирі жити, - засмучено сказав Вигук. Ох, коли б я вмів говорити зрозуміле, то вчив би вас розуму. А то тільки від радості, горя, страху чи здивування можу подати свій голос.

У цей час повернулася до своєї рідної домівки мати Мова.

- Не сваріться, любі діти. Кожен з вас мені потрібен. Без вас я не була б така гарна, мила людям у розмові, Хай між вами запанує дружба й злагода назавжди.

Усі частини мови з’єднали руки й пообіцяли матері:

- У дружбі та злагоді будем здорові й щастя дамо нашій матері Мові. (С.Бат)

ІІІ. Проблемне запитання

3.1.Поясніть поведінку героїв казки.

3..2. Спробуємо з’ясувати чому саме в такому порядку розташовані частини мови. На стенді у класі та підручниках. Чи це випадково? Для цього спробуйте відповісти на питання. Коли ми бачимо якийсь невідомий предмет, що нас передусім цікавить? Звичайно що це? А потім яке воно? Скільки цих предметів? і т.д. А насамкінець: звідки він тут? Відколи? Отже, частини мови розташовані в такому порядку, як ми сприймаємо навколишні предмети і явища. .

ІV.Засвоєння нових знань

4.1.Записати останнє речення казки, вказати над кожним словом частину мови плюс епіграф (усно).

4.2.Лінгвістичний експеримент Спробуйте з’ясувати, якими частинами мови можуть бути подані слова.(учні ставлять запитання до слів,знаходять значущі частини слів)

Глока, бокра, кудрячить, бокреня.

4.3.Робота з підручником ( таблиця «Граматичні ознаки частин мови»)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

5.1 Гра “Утвори слово”. Від слів радість, поміч, утіха утворити різні частини мови. Увести в речення на тему дружби.

Зразок: друг (ім.) – дружній (пр.), дружити (дієсл.), дружно(присл.).

5.2.Вибірково - розподільча робота. Розділити слова, вжиті у реченнях за частинами мови. Самостійні – службові.

Не сиди без діла.

Люби природу і дбай про тварин.

VІ. Висновки та узагальнення

Гра “Хто швидше?” За ознаками відгадайте про яку частину мови йдеться.

1. Має два числа, три часи, приводить все в рух.

2. Має три роди, називає істот – неістот.

3. Стоїть у тому ж роді, числі і відмінку, що й іменник.

4. Без нього ми не могли б вказати дату свого народження чи порахувати гроші. Чи виправдалися ваші очікування?

VІІ. Домашнє завдання

П.14.Вправа 226.

Урок 2

Тема уроку. Стилі мовлення. Офіційно-діловий стиль. План роботи. Оголошення.

Мета уроку: повторити відомості про стилі мовлення; дати поняття про офіційно-діловий стиль; формувати навички розпізнавання текстів ділового стилю; навчити дітей писати оголошення, складати плани, виховувати правописну пильність.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Обладнання:підручник, роздатковий матеріал на кожну парту.

Є слова, що білі-білі,

Як конвалії квітки,

Лагідні, як усміх ранку,

Ніжно сяйні, як зірки.

Є слова, як жар пекучі

І отруйні, наче чад...

Олександр Олесь

Хід уроку

1. Організаційний момент. Забезпечення емоційної готовності. Побажайте один одному чогось приємного або напишіть комплімент.

2. Мотивація навчальної діяльності. Людині в житті часто доводиться мати справу з різними документами і складати їх. Щоб правильно оформити документ,треба мати уявлення про його особливості,знати відповідну лексику. На уроці ми ознайомимося з особливостями офіційно-ділового стилю, формою деяких документів, навчимося складати план роботи, оголошення.

3. Перевірка домашнього завдання. Вправа 123 (підручник)

Завдання підвищеної складності, про Сократа, визначення слова інтелігентний – освічений, культурний, розумово-розвинений.

4. Тема, епіграф. До якого стилю належить?

З історії стилю

Той предок олівця, що не був ще ні з олова, ні з графіту, звичайно, не міг зватися олівцем. Він мав іншу назву, яка змінила своє значення. Паличками із слонової кістки, що колись зявилися замість олівця, писали на воскових табличках, і звалися вони стилосами, або стилями. Треба сказати, що стилі й воскові таблички не так-то вже давно й вивели з ужитку. У давньому Римі з ними ходили до школи учні, тай на початку ХХ століття у Франції продовжували користуватися тим же засобом письма. Ясна річ, не зовсім зручно було видряпувати літери на воскові. Проте такий спосіб писання за часів, коли ще не було гумки, мав одну перевагу. У стиля другий кінець був тупий і призначався для того, щоб згладжувати вже непотрібні записи. На воскових дощечках звичайно писали чернетки, розрахунки, розписи, навіть листи. Безліч разів можна було згладжувати тупим кінцем стиля написане і знову писати. До всього цього воскові дощечки були дуже дешеві порівняно з папірусом. Дерев’яну дощечку вистругували всередині квадратом і заповняли воском. Кілька дощечок скріплювалися з одного боку шнурком. Виходила книжечка. Нею й користувалися колись європейські школярі.

У ті часи можна було почути таку фразу, звернену до молодого письменника: “Частіше перевертай стиль”. Буквально це означало: частіше виправляй написане. І коли вийшов з ужитку стиль, назва його залишилась жити, змінивши значення. Стилем автора стали називати його своєрідну манеру писати. (А. Матвієнко)

Таблиця «Стилі мовлення» (стенд у кабінеті)

Текст про калину (в різних стилях). Наприклад, цвіте калина, мов наречена у білій фаті. Милуються нею перехожі. Або ж калина-невеликий кущ висотою 1-2м. належить до родини складноцвітих, вважається лікарською рослиною… Вказати стилі, свою думку обґрунтувати.

Сьогодні ми говоримо про офіційно-діловий. Зверніть увагу на таблиці на ваших партах (додаток).

Робота з підручником

Параграф 9, ст.85. Вправа 125 (усно).

Правило на ст. 86.

Вправа 127 (усно).

Розподільчий диктант

Вправа з ключем. (записати слова у дві колонки:офіційно-ділова лексика, інша)

Добресенький, майновий сертифікат, циганча, оголошення, лист-бланк, іній, облік, дистриб’ютор. Підкреслити у кожному слові першу літеру. Молодці.

План роботи

а) вправа 133, ст.. 89 підручника – розглянути зразок плану.

б) робота в групах. Скласти план роботи учнів 2(6)-А класу для:

І- маскарад “Герої улюблених книжок”

ІІ – День українського козацтва

ІІІ – День української писемності та мови.

в) Оголошення. Ст.39-40. Зразки оголошень. Виправити помилки.

5. Висновки

Ваші думки щодо уроку. Чи справдилися ваші очікування?

6. Домашнє завдання

Вправа 54 ст.41.

Урок 3

Тема уроку. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета уроку: повторити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови, вчити розпізнавати іменники серед інших частин мови і визначати їхню роль у реченнях; розвивати творчі вміння використання іменників у власних висловлюваннях.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:підручник,таблиця,слайдова презентація .

Іменник! Він взяв собі на плечі

велике діло – визначати речі, -

ім’я, найменування і наймення:

робота. Біль. І радість. І натхнення.

Д.Білоус

Хід уроку

І. Забезпечення емоційної готовності. «Незакінчене речення»

Я бажаю собі… Я бажаю однокласникам…Я бажаю вчителеві…

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.»Мовознавчий кросворд»(на слайді чи дошці)

2.1 Найближчим часом ми будемо вивчати одну із самостійних частин мови. Яку саме ми зрозуміємо, розв’язавши кросворд.

1. Наука, що вивчає мови.

2. Якої граматичної ознаки частини мови мають аж сім ?

3. До якої частини мови належать слова червоний, золотий ?

4. Яку функцію виконує сполучник?

5. Частина мови, яка хизувалася тим, що люди її не змінюють ніяк?

6. Наш державний символ – герб.

7. Частина мови, що не належить ні до службових, ні до самостійних?

ІІІ.Актуалізація опорних знань

3.1.Записуємо тему уроку та епіграф.(вони зявляються на слайді)

3.2.Представлення словесного живопису:

-ромашка із 7 пелюстками (7 відмінків);

-лист конюшини (3 роди);

- 2 листочки (числа).

Поєднаймо в одному малюнку!

3.2.Перевірка домашнього завдання. (Вправа 226 ст.128) Вибираємо іменники, вказуючи істота це чи неістота. (Заповнити таблицю)

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

Таблиця для заповнення.

Що означає?	На які питання відповідає?	Морфологічні ознаки.	Синтаксична роль
Предмет Особу	Хто? Що?	Істота - неістота	Будь-який член речення
		Загальні і власні назви
		Рід
		Число, відмінок, відміна

V.Тренувальні вправи

5.1.Підручник – вправа 227 (усно)

5.2.Підручник – вправа 231. Виконуємо за зразком, визначаючи рід, число, відмінок і синтаксичну роль іменника.

5.3.Творче моделювання:

Скласти речення, використавши іменник з такими граматичними ознаками:

- загальна назва, неістота.чоловічий рід, О.в.,додаток;

-власна назва,неістота, чоловічий рід, М.в., обставина;

- загальна назва, істота,жіночий рід,Н.в.,підмет.

VІ.Хвилинка релаксації

Записати асоціативний ряд іменників, які відтворюють ваш настрій.

VІІ. Висновки та узагальнення.

Одним реченням охарактеризуйте іменник як частину мови.

5. Домашнє завдання. Вправа 232 (всі завдання).

Урок 4

Тема уроку. Відмінки іменників. Незмінювані іменники.

Мета уроку: розширити і поглибити знання учнів про відмінки іменників, виробляти вміння визначати відмінок іменника в реченні; правильно вживати відмінкові форми у власному мовленні та використовувати найуживаніші невідмінювані іменники; виховувати пошану до рідної мови, зацікавленість духовною культурою українського народу.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання:підручник,дошка,мультимедійна презентація.

Хід уроку

Настановчо-мотиваційний етап.

Усміхніться один одному. «Спіймайте» уважність, наполегливість, творчість, добро, «пригорніть все до серця» і почнімо роботу.

І Актуалізація опорних знань учнів

1 Перевірка домашнього завдання. (Вправи 249, 250. Складання 3 речень із збірними іменниками).

2. Правила. Записуємо дату без теми уроку.

3. Вибірково - розподільчий диктант

Прослухати прислів’я, пояснити їх значення. Виписати іменники, що мають тільки форму множини у 1 стовпчик, іменники, що мають тільки форму однини в 2 стовпчик.

Чиї б двері рипіли, та тільки не твої.

Хто обпікся на молоці, той і на воду дмухає.

Любиш кататись, люби і сани везти.

Добрі діти – потіха, а погані – гризота.

Кашу маслом не зіпсуєш.

ІІ Мотивація навчальної діяльності школярів.

1 Розв’язування кросворда. Таким чином учні з’ясовують тему уроку.(слайд або дошка).

				в	и	г	у	к
			р	і	д
			о	д	н	и	н	а
				м	н	о	ж	и	н	а
т	а	к	с	і
				н	а	з	в	у
				о	л	о	в	о
				к	а	н	і	к	у	л	и

1. Частина мови, що не належить ні до самостійних ні до службових частин.

2. Якої граматичної ознаки іменник має чотири?

3. Яке число в іменника бензин?

4. В якому числі вживається іменник бензин?

5. Авто на замовлення (виклик)?

6. Що означає іменник?

7. Речовина, метал, що вживається лише в однині?

8. Проміжок часу, множинний іменник, улюблене слово учнів?

Отже, записуємо тему уроку.

ІІІ Засвоєння нових знань

1. Щоб учні краще усвідомили назви і значення відмінків, проводимо лінгвістичний експеримент (запитання – відповіді). Один учень біля дошки записує відмінки і питання.

Назвіть, який предмет лежить у вас на парті (зошит). Це і є називний відмінок, називає щось і відповідає на питання хто? що?

Кожен з вас є дитиною своїх (мами і тата) – це родовий відмінок – вказує до якої родини хтось належить.

Кому даєте подарунок на день народження (мамі, другу) – це давальний відмінок - кому? чому?

Що ви знаходите під подушкою у день Святого Миколая (книжку ,цукерки) – це знахідний відмінок – кого? що?

Чим орудуєте, коли пишете (ручкою, олівцем) – це орудний відмінок – ким? чим?

У якому приміщенні ви навчаєтесь (у школі у класі) – це місцевий відмінок і він відповідає на питання у чому, на чому.

А як ви кличете когось із батьків (мамо, тату). У цьому випадку ви і вживаєте кличний відмінок.

2. Поезія Д. Білоуса.(висвітлюється на слайді)

Називний питає:хто ти? Що ти?

Родовий доскіпує свого-хоче знати він:кого?чого?

І про тебе знать, якого роду, що немає роду переводу.

Все давальний дасть-не жаль йому,але хоче знать: кому? чому?

Знать про тебе, гожого на вроду,що даєш ти і свому народу?

У знахідного свої потреби:він - кого? і що? питає в тебе.

А орудний хоче знать: ким? чим?

У труді орудуй разом з ним.

Хоче знать:що здатний ти утнути?

Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?

А місцевий- де? В якому місці?

Хоче знати-у селі чи в місті?

Кличний закликає всіх навколо:

гей, Іване, Петре чи Миколо,

ви не будьте сонні та байдужі…

3. Підручник. Про кличний відмінок, ст. 141. Вправа 254 (усно).

4. Скласти речення, звернувшись до свого сусіда по парті, використовуючи кличний відмінок

5. «Ти-редактор». Виправити помилки у тексті.

Поміж хаті в кінці вуличкою було видно зелене полем.

Щоб не робити таких помилок, потрібно добре засвоїти відмінки іменників.

ІV Тренувальні вправи.

1 “ Один за одним – усі разом” Робота в парах.

Перший учень ряду пропонує будь-який іменник у називному відмінку, другий ставить його в родовому і т.д. Який ряд правильно поставить, той і перемагає.

2. Утворити словосполучення, поставивши іменники у відповідному відмінку. Зустрічати (батько), зустрічатися (товариш), захоплюватися (живопис), поділитися (радість), подарувати (бабуся), гуляти ( парк).

3. Робота в групах.

Скласти речення з поданими іменниками в усіх відмінкових формах: хліб, земля, урожай.

4. Лінгвістичний експеримент.

Поставте виділені слова у різних відмінкових формах.

Ой цікаві поні – глянь, які красиві!

Ех, помчать на поні – ще б та ще разок!

Вплетені у поні стрічечки у гриві;

У легкім розгоні котиться візок.

5. Робота з підручником: ст.140 правила (останній абзац);

Ст.137 (Рід незмінюваних іменників)

Вправа 245 (усно)

V. Підсумки уроку

Продовжити речення. Вивчати відмінки потрібно...

Знати про незмінювані іменники треба...

VІ Домашнє завдання

Ст.129-141.Вправи 246, 255.

Урок 5

Рід іменників. Іменники спільного роду. 2(6) клас

Тема уроку. Рід іменників. Іменники спільного роду.

Мета уроку: повторити вивчене і поглибити знання учнів про рід іменників, сформувати поняття про іменники спільного роду, їхні граматичні ознаки, вміння узгоджувати іменники спільного роду з іншими частинами мови, правильно вживати їх у мовленні; розвивати логічне мислення, спостережливість, пам’ять.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

Обладнання:підручник,дошка.

Хід уроку

Настановчо-мотиваційний етап.

Покажіть долоні. Візьміть уважність,наполегливість,творчість і покладіть на одну долоню. На іншу я подарую терпіння, любов. А тепер обміняймося подарунками-торкнімося долоньками.

І Актуалізація опорних знань учнів.

1.1 Назвати розділ науки про мову над яким ми зараз працюємо. Розказати про іменник як частину мови (за таблицею в зошиті). Д.З. Впр.232 Останнє речення, розбір.

1.2 Розподільчий диктант (1 учень ззаду дошки)

Вправа з ключем

У першу колонку записуємо самостійні частини мови, що не є іменниками, у другу – лише іменники.

Очікувати, летів, краса, осяяв, морозець, збирання, листячко, зненацька, шепотів, осика, одягнуло. Лісовий, сміх, слизько, лісовик, сльозинка, шовкова, волошка.

В усіх словах підкресліть другу від початку букву, запишіть прислів’я, яке утворилося.(Чесне діло роби сміло)

1.3 Повторення вивченого про іменники істоти-неістоти.

“Згоден!” – “Незгоден!” – “Обґрунтуй!”

Дощ, квітка, група, полк – назви істот.

Домовик, Русалка відьма, покійник – неістоти.

1.4 Робота в групах. Творче моделювання. На дошці записані іменники. Пояснити їх написання. Кожен ряд складає речення із однією тематичною групою.

мороз, Мороз, “Мороз”

кобзар, Кобзар, “Кобзар”

лев, Лев, “Лев”

(Наприклад. Тетяна Мороз, не зважаючи на сильний мороз, смакує морозивом «Мороз»)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

2.1 Відгадати загадки. Записати відгадки.

Пташка з кулькою в зубах ходить дзьобом по рядках.( Ручка)

Чорний пан, дерев’яний каптан, де носом поведе, там помітку кладе. (Олівець)

Воно належить мені, але інші вживають його частіше за мене. (Ім’я)

Визначити рід записаних іменників – відгадок

2.2 Чи змінюються іменники за родами?

2.3 Проблемне запитання.Визначити рід іменників.

Усі радісно вітали листоношу.

Двері були відчинені навстіж.

Вікна великі і чисті.

Чи легко визначити рід таких іменників? Отже, потрібно поповнити свої знання про рід.

2.4 Робота з підручником. Сторінка 136 – правила, вправа 241 – усно.

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

3.1Мовне спостереження через лексико – семантичний диктант. Записати слова за їхнім лексичним значенням, визначити рід іменників.

Людина, що любить багато говорити. Той, хто Цурається фізичної праці, чорної роботи. Вередлива людина. Щось зовсім непотрібне. Людина, яка любить довго спати.(Базіка; нероба; вереда; непослух; ледащо; непотріб; соня).

ІV.Тренувальні вправи

4.1.Складіть два речення із записаними іменниками, щоб в одному іменник називав особу чоловічої статі, а в другому – жіночої.

4.2. Узгодити з іменниками подані в дуках прикметники і дієслова.

Пропа (в, ла) собака, страшенн (а. ий) біль, далек (а, ий) путь, біл (ий, а) тюль, розпові (ів, ла) інженер Іванова, Встанови (в, ла) лікар Петришина, далек (а, ий) Сибір.

V. Висновки та узагальнення.

Твір-мініатюра на тему «Таємниця роду іменника»

VІ. Домашнє завдання. Підготуватись до контрольної роботи.Вправа 240, сторінка 134-136 – правила.

Контрольна робота з теми “Іменник”

1.У якому ряді всі іменники–назви істот?

а)доба, сусід, думка, сонько, молодь;

б)хлопець, молодець, виконавець, учень, ледар;

в)лелека, озеро, ячмінь, гніздо, журавель;

г)жінка, мати, бабуся, щастя, курча

2. У якому ряді всі іменники мають форму однини і множини?

а) вітер, сніг, дощ, вода, осінь;

б) знання, сіль, добро, брат, степ;

в) квітка, стежка, школярка, блискавка, вулик;

г) казка, герой, сестра, мед, овес.

3. У якому ряді всі іменники жіночого роду?

а) сирота, лівша, Килина, груша, сім”я;

б)осока, берег, очерет, риб, верба;

в) дітвора, Сумщина, морква, каша, лоша;

г)Ганна, дорога, тема, мета, ідея.

4. У якому рядку в написанні власних назв допущені помилки?

а) Олекса Довбуш, Печиво “Зоря”, Сузір”я Діви, Дністер;

б) Леся Українка, гора Говерла, Буковина, Тарас;

в) Петро Сагайдачний, Марко Вовчок, Чорне море, Олена;

г) Ярослав Мудрий, Київщина, журнал “Дзвінок”, будинок культури.

5. Знайдіть рядок з іменами спільного роду.

А) круча, вежа, груша, лівша, Незнайко.

Б) бідолаха, нероба, ледащо, нікчема, невдаха;

В) донька, серденько, сірома, нездара, дитятко;

Г) суддя, пісня, листоноша, дівча, тім”я.

6. У якому рядку всі іменники належать до твердої групи І відміни?

А) земля, Микола, Сава, шапка, липа;

Б) малина, віра, думка, Микита, хустка;

В) сторінка, буря, станція, береза, повага.

Г) скриня, вишивка, рученька, голова, мрія.

7. У якому рядку всі іменники ІІ відміни твердої групи?

А) Дніпро, квадрат, лікар, гектар, сніг;

Б) пень, плащ, розум, слух, відмінок;

В) рід, світ, колосок, трактор, командир;

Г)струм, день, хліб, ключ, пісок.

8. У якому рядку всі іменники ІІІ відміни в орудному відмінку мають подовження букв перед закінченням?

А) честь, сталь, піч, мати, сіль;

Б) радість, велич, старість, любов, кров;

В) верф, гордість, ніч, мідь, тінь, зелень.

9. У якому рядку всі іменники середнього роду в давальному відмінку мають суфікси – (-ат-

-ят-, -ен-)?

А) ягня, тигреня, ім”я, плем”я, курча;

Б) життя, дитя, кошенятко, хлоп”ятко, лоша;

В) звання, маля, звірятко, дівчатко, зайча;

Г) орля, внуча, полум’я, сузір’я, соколя.

10. У якому рядку всі іменники незмінювані?

А) сани, очі, поні, тюль, леді;

Б) журі, шосе, кафе, кашне, портьє;

В) пілот, Гюго, шевальє, бюро, пюре;

Г) місто, попурі, Сочі, коридор, Конго.

Конспект уроку з української мови

2(6) клас

Тема: РМЗ Стилі мовлення. Офіційно-діловий стиль. План роботи. Оголошення.

Мета: повторити відомості про стилі мовлення; дати поняття про офіційно-діловий стиль; формувати навички розпізнавання текстів ділового стилю; навчити дітей писати оголошення, складати плани, виховувати правописну пильність.

Є слова, що білі-білі,

Як конвалії квітки,

Лагідні, як усміх ранку,

Ніжно сяйні, як зірки.

Є слова, як ар пекучі

І отруйні, наче сад...

Олександр Олесь

Хід уроку

Організаційний момент.
Перевірка домашнього завдання. Вправа 123

3. Тема, епіграф. До якого стилю належить?

1. З історії стилю.

Той предок олівця, що не був ще ні з олова, ні з графіту, звичайно, не міг зватися олівцем. Він мав іншу назву, яка змінила своє значення. Паличками із слонової кістки, що колись увилися замість олівця, писали на воскових табличках, і звалися вони стилосами, або стилями. Треба сказати, що стилі й воскові таблички не так-то вже давно й вивели з ужитку. У давньому Римі з ними ходили до школи учні, тай на початку ХХ століття у Франції продовжували користуватися тим же засобом письма. Ясна річ, не зовсім зручно було видряпувати літери на воскові. Проте такий спосіб писання за часів, коли ще не було гумки, мав одну перевагу. У стиля другий кінець був тупий і призначався для того, щоб згладжувати вже непотрібні записи. На воскових дощечках звичайно писали чернетки, розрахунки, розписи, навіть листи. Безліч разів можна було згладжувати тупим кінцем стиля написане і знову писати. До всього цього воскові дощечки були дуже дешеві порівняно з папірусом. Дерев’яну дощечку вистругували всередині квадратом і заповняли воском. Кілька дощечок скріплювалися з одного боку шнурком. Виходила книжечка. Нею й користувалися колись європейські школярі.

2. Таблиця стилі мовлення.

Текст про калину ( в різних стилях).

Сьогодні ми говоримо про офіційно-діловий.

3. Робота з підручником.

Параграф 9, ст.85. Вправа 125 (усно).

Правило на ст. 86.

Вправа 127 (усно).

4. Розподільчий диктант.

5. Епіграф. Виправити помилки у тексті якщо є.

6. План роботи.

а) вправа 133, ст.. 89 підручника – розглянути зразок плану.

б) робота в групах. Скласти план роботи учнів 2-а класу для:

І.- маскарад “Герої улюблених книжок”

ІІ – День українського козацтва

ІІІ – День української писемності та мови.

в) Оголошення. Ст.39-40

Висновки.
Домашнє завдання.

Вправа 54 ст.41. Підготуватися до контрольної роботи.

Копетентнісно зорієнтовані завдання

Тема уроку. Складання діалогів на запропоновану тему.

Ключова компетенція: комунікативна.

Аспект: діалог.

Сучасна людина має доступ до світової мережі Інтернет. Чи достатньо цих можливостей для формування людської особистості? А які складові ви вважаєте необхідної для процесу встановлення особистості молодої людини? Складіть діалог дискусійного характеру.

Інструмент перевірки: аналітична шкала:

- учень складає змістовний діалог на обрану тему;

- добирає цікаві, дотепні вислови, переконливі аргументи на захист своєї позиції;

- вміло формулює запитання і відповідає на них;

- додержує норм мовленнєвого етикету;

- записує діалог відповідно до пунктуаційних правил.

Критерії оцінювання: «так» - 2 бали, «іноді» - 1 бал, «ні» - 0балів.

Відділ освіти виконкому Червоноградської міської ради

Інформаційно-методичний центр освіти

Відділ освіти виконкому Червоноградської міської ради

Інформаційно-методичний центр освіти

Мій особистісно зорієнтований урок

Вступ. Учитель – «semper tiro» 2

Конспекти уроків української літератури з використанням технології особистісно зорієнтованого навчання 4

Мигаль Мирослава Михайлівна, вчитель української мови та літератури, НВК «СШ-колегіум»№3 м.Червонограда

Урок української літератури в 6 класі

Тема: Ідея зіткнення неповторності й буденності в поезії Ліни Костенко «Кольорові миші» 4

Малицька Ольга Володимирівна, вчитель української мови і літератури ЧЗШ №12

Урок літератури у 6 класі

Тема. Станіслав Чернілевський. "Теплота родинного інтиму...", "Забула внучка в баби черевички...". Настрої і почуття, втілені у поезіях 8

Оксинтюк Олена Миколаївна, учитель ЧСШ №8 м.Червонограда

Урок літератури у 8 класі

Тема. Леонід Кисельов. Журавлина доля молодого поета. Гуманістичний пафос віршів «Земля така гаряча», «Стати б хоч на менти лічені...» 13

Терех Анжеліка Михайлівна, учитель української мови і літератури ЧЗШ № 5

Урок літератури у 8 класі

Тема. В. Дрозд. «Білий кінь Шептало». Алегоричний зміст та основна думка оповідання. 19

Пащук Надія Михайлівна, методист ІМЦО

Урок української літератури у 5 класі

Тема. Богдан-Ігор Антонич. «Весна», «Назустріч». Відчуття єднання природи і людини (1 урок) 30

Вступ. Учитель – «semper tiro»

Пропонуємо конспекти уроків української літератури, проведених із використанням технології особистісно зорієнтованого навчання, - доробок членів творчої групи вчителів української мови і літератури червоноградських ЗНЗ. П’ять років поспіль педагоги-ентузіасти Терех А.М.(ЧЗШ №5), Остапчук А.І. (ЧЗШ№6) Оксинтюк О.М.(ЧСШ№8), Мигаль М.М., Кутковська Г.М. (ЧНВК «Сш-колегіум»№3), Малицька О.В. (ЧЗШ№12) упроваджують цю технологію в навчально-виховний процес у тісній співпраці з п.А.Фасолею, кандидатом педагогічних наук, старшим науковим співробітникам лабораторії навчання української літератури Інституту педагогіки АПН України. Члени творчої групи ознайомилися з відповідною літературою, побували на навчанні в Інституті педагогіки (м.Київ), провели тематичні семінари на базі ЧЗШ№12, ЧНВК №13, вивчили досвід учителів-словесників України: двічі взяли участь у Всеукраїнському фестивалі педагогічних ідей у м.Новограді-Волинському «Мій особистісно зорієнтований урок», а також у всеукраїнській конференції з проблем упровадження ОЗОН у м.Рівному.

У квітні 2010р. п. А.Фасоля разом із п.Л.Варзацькою та п.Г.Бійчук, науковцями Інституту педагогіки, відвідали відкриті уроки вчителів української мови і літератури–членів творчої групи, і дали високу оцінку їхній педагогічній майстерності з упровадження ОЗОН: запропонували провести на базі червоноградських ЗНЗ всеукраїнський семінар з цієї проблеми.

Під час роботи над конспектами до відкритих уроків члени творчої групи дотримувалися рекомендацй п.А.Фасолі. який наголошує, що, готуючись до особистісно зорієнтованого уроку, вчитель попередньо має проаналізувати рівень:

- навченості учнів (сформованість читацьких умінь, аудіювання, монологічного та діалогічного усного й писемного мовлення, умінь ставити питання й відповідати на них, складати простий та складний план, тези, конспекти);

- сформованості загальнонавчальних умінь (цілевизначення, планування, рефлексії, оцінювання);

- сформованості надпредметних умінь (аналізувати, порівнювати, класифікувати, давати оцінку, узагальнювати, виділяти головне тощо);

- навченості та научуваності за час упровадження технології ОЗОН ( навченість – рівень засвоєння учнем визначеного кола знань, умінь, навичок; научуваність - психолого-фізіологічні якості особистості, що забезпечують здатність учня до засвоєння навчального матеріалу).

Дуже важливо враховувати також психолого-педагогічні особливості (темперамент, стан здоров’я, кількість учнів ліво-, правопівкульних, переважаючий канал сприйняття (візуали, аудіали, кінестетики), індивідуальні особливості (пам’ять, увага, тривожність, мотивація, я-концепція), мислення (образне, понятійне), соціальну характеристику (наявнсть лідерів, аутсайдерів).

Щоб ефективність уроку із застосуванням ОЗОН була високою, на думку науковця, необхідно продумати його проект, акцентуючи насамперед на такі аспекти:

- тема уроку, ім’я, його місце в темі, розділі, курсі:

- що найголовніше (найважливіше, найцікавіше) в темі для вчителя);

- «надзавдання» уроку (заради чого він проводиться? Це може бути мета чи її частина, але найголовніша! Щось «донести… спонукати… змусити задуматись…»;

- мета уроку, як вона конкретизується в цілях уроку;

- що планується зробити для досягнення цілей ( який відібрано зміст? За допомогою яких методів, прийомів, форм роботи?)

- як організувати роботу в групах, діалог, рефлексію, співпрацю вчителя і учнів…?

- структура уроку, розподіл часу на різних етапах, врахування психолого-педагогічних особливостей класу, запасний варіант конспекта.

Сподіваємося, що вчителі-словесники зможуть удосконалити свою майстерність із упровадження у навчально-виховний процес технології особистісно зорієнтованого навчання, спираючись на досвід колег і творчо використовуючи методичні розробки конспектів уроків літератури. Учитель – завжди учень! Дихаймо ОЗОНом!

Методист Надія Пащук

Конспекти уроків української літератури з використанням технології особистісно зорієнтованого навчання

Мигаль Мирослава Михайлівна, вчитель української мови та літератури, НВК «СШ-колегіум»№3 м.Червонограда

Урок української літератури в 6 класі

Тема: Ідея зіткнення неповторності й буденності в поезії Ліни Костенко «Кольорові миші»

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Ліни Костенко, опрацювати зміст твору «Кольорові миші», поглибити вміння аналізувати поезію, визначати основні мотиви твору; розвивати уяву, образне мислення, вміння зв'язно висловлювати власні думки; виховувати естетичні смаки, позитивне мислення.

Цілі

Учні знатимуть: окремі факти з життя Ліни Костенко, зміст Поезії «Кольорові миші», суть порушених проблем у творі.

Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати та коментувати поезію, визначати основну думку; пояснювати умовність ситуації, зображеної в поезії; характеризувати образи з посиланням на текст, пояснювати алегоричні образи; давати власну оцінку вчинкам персонажів.

Ім'я уроку : Бачити світ кольоровим

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: портрет Ліни Костенко, тексти з твором, кольорові олівці, педагогічний програмний засіб для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література 5-6 класи», картки, ілюстрації до твору , костюми для інсценівки.

Теорія літератури: художній образ, символ, алегорія, антитеза. Випереджувальні завдання: проекти учнів, ілюстрації до твору

Методи, прийоми, форми роботи: слово вчителя, робота в парах, «Гронування», проектна робота, евристична бесіда, робота в групах, «Мікрофон».

Оформлення дошки : Ми не безліч стандартних «я» ,

А безліч всесвітів різних

В.Симоненко

Хід уроку

1. Мотиваційний етап

1. З'ясування емоційної готовності до уроку. Учитель. Добрий день, діти. Сідайте. Погляньте на дошку. На дошці два зображення веселки: чорно-біле і кольорове. Який малюнок вам більше подобається ? Чому? Ім'я нашого уроку : «Бачити світ кольоровим»

2. Актуалізація суб'єктного досвіду .

- Які слова у вас асоціюються із словом «кольорові» ?

2.1. «Гронування» : ключове слово-кольорові, (картини, мрії, сни, квіти , зошити...)

- А вам сняться кольорові сни ? Сьогодні вони вам снилися?

-А що означає «бачити кольорові сни» ? (мріяти)

2.2. Утворення асоціативного ряду до слова «сірі», (брудні, звичайні, непримітні ...)

- Як ви розумієте вислів «сіра миша»? Зазвичай миші бувають сірими. А от у Ліни Костенко вони кольорові. Хочете дізнатися , чи таке може бути насправді?

II. Цілевизначення і планування

1. Ознайомлення учнів з темою уроку.

2. Цілепокладання

Подумайте, що ви хочете дізнатися і чого ви хочете навчитися на сьогоднішньому уроці. І свої цілі узгодьте із запропонованими . Запишіть цілі уроку.

(Учні на картках дописують свої цілі і озвучують їх за бажанням, учитель

узагальнює)

Ми дізнаємось про Ліну Костенко, познайомимось з її поезією «Кольорові миші», дізнаємось, які події розгортаються у творі, на які вчинки здатні люди, які риси характеру їм притаманні, яка основна думка твору.

III. Опрацювання навчального матеріалу

1. Знайомство з автором Ліною Костенко. Допоможе нам у цьому електронний підручник. Ваше завдання занотувати те, що найбільше вразило. ( Демонстрація слайду №1) Іхв.ЗОс

- дата і місце народження ; відомості про батьків; освіта; творчість .

(Учні слухають і записують те, що їх вразило)

- Порахуймо, скільки років виповнилося Ліні Костенко 19 березня цього року?

Поетеса писала : «У дитинстві мене нічого не дивувало. Ходив гарбуз по городу. На яблуні сиділа Жар-птиця. Під вікном у нас на травичці жабка, мишка і півник жили в рукавичці» З цих слів можна сказати, що Ліна Костенко була наділена… чим?

(творчою уявою, фантазією...)

Учитель. Я впевнена, що у цьому ми переконаємось, коли познайомимося з її поезією «Кольорові миші».

1.1.Випереджувальне завдання.

- Уявімо собі епоху Середньовіччя. У ньому темно від диму вогнищ, на яких спалюють людей, котрі насмілилися думати чи жити по-іншому.

- Чи відомо вам щось про епоху Середньовіччя ? Домашнім завданням вам було підготувати коротку історичну довідку про цю епоху.

(Доповідає учень)

- Чи бажаєте дізнатися, а як у художній формі побачила Середньовіччя Ліна Костенко ?

1.2 «Перше знайомство». Мовчазне читання поезії «Кольорові миші».

Мовчки прочитайте поезію, випишіть незрозумілі слова в зошити .

1.3 Словникова робота.

Цебто-тобто; страти - покарання; недоквас- недоквашене; жужмом- купою ; мантія - судейська накидка; стандарт - зразок, еталон, який стає мірилом для інших; Вишгород - місто в Київській області.

1.4 Обмін враженнями про прочитане. Дайте відповідь на запитання : Читаючи поезію, я уявляю... (Перше враження, настрій)

1.5 Читання твору вголос (1-2 учні)

1.6 Робота за змістом поезії. Евристична бесіда. Дайте відповіді на запитання, підтверджуючи цитами із твору.

(Демонстрація слайда №11.)

- Коли відбуваються події у творі ?

- Як ви думаєте, у творі описані реальні чи фантастичні події?

- Яка пора року?

- Чи випадково змальована ця пора року, а не інша?

- У чому звинувачує сусід Анну ?

-З якою метою авторка змальовує події у творі в сірих тонах?

-Як поводила себе Анна в суді ?

Про що це свідчить?? -В чому виявляється чаклунство Анни?

Як це описано у творі ?

- Якою ви собі уявляєте головну героїню?

1.7 Словникова робота. Познайомимося зі словами, якими ми будемо оперувати на уроці.

Індивіду альність-

Стандарт-

Творча уява-

Фантастика - (демонстрація слайдів №10, 12, 13) 1хв.

1.8. Робота в парах. Літературний диктант. Дізнаємося, чи вмієте ви визначати риси характеру, притаманні героям. Учні I варіанту вибирають і записують риси характеру Анни, а учні II варіанту - сусіда.

Обдарованість, талант, заздрість, примітивність, буденність, нестандартність, яскравість, сірість, неповторність, індивідуальність, романтичність, приземленість. Перевірмо, чи ви справились із завданням.

1.9. Робота над поняттями з теорії літератури. Отже, у вірші зіткнулося сіре і яскраве, неповторне і буденне, оригінальне і стандартне, романтичне приземлене.

- Як називається такий прийом у літературі? Звернімося картки. (Антитеза)

- Яка її роль у творі? Антитеза допоможе нам зрозуміти і основну думку поезії.

-Яка основна думка твору ?

2. Робота в групах

Учні класу об”єднані у 5 груп.

Випереджувальні завдання отримали учні 3 груп.

«Художники» підготували ілюстрації до твору.

«Актори» підготували інсценівку засідання суду.

«Проект» - проекти про неординарних людей .

«Літературознавці» отримують завдання :

-скласти план характеристики Анни;

-пояснити значення символів: кольорові миші,

сусід, Анна.

«Дослідники» повинні пригадати вивчені твори, у яких зображено героїв, схожих на головну героїню.

2.1. Звіт про роботу у групах.

Доповідають «Художники». «Захисти свій малюнок».

«Дослідники».«Літературознавці», «Актори».

- В усі часи жили люди, які фантазували, мріяли, прикрашали світ яскравими кольорами, їх, як правило, не розуміли, навіть сміялися з них, принижували. Але, незважаючи на це, вони розфарбовували світ . Чи відомі вам такі особистості ? Доповідає група учнів, які підготували проекти про видатних людей.

(Марія Приймаченко, Катерина Білокур, Тарас Городецький) Подумайте, а Ліну Костенко можна вважати яскравою особистістю?

2.2. Бесіда

- У чому полягає схожість між образом Анни і Ліною Костенко?

- Чи є у нашому класі яскраві особистості?

- До якої категорії людей ти себе зараховуєш ?

- Дай кольорову відповідь на запитання. (Учні розфарбовують чорно-білі «мишки»)

Покажіть свої малюнки.Отже, можна стверджувати, що кожен із вас є неповторним . Звернімося до епіграфа, який є підтвердженням цього.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. «Мікрофон» (Зхв.)

На початку уроку ми ставили цілі і записували їх .Тепер позначте, яких цілей ви досягнули. Таким чином, із поставленим завданням ми впоралися. Погляньте на дошку, оберіть речення і продовжте його.

- Сьогодні на уроці я запам'ятав...

- Сьогодні на уроці я навчився...

- Сьогодні на уроці я зрозумів...

- Цікавим для мене було...

- Важким для мене було... (Озвучення відповідей)

2. Оцінювання діяльності учнів учителем. («Кольорові бали»)

V. Домашнє завдання.

Обов'язкове загальне. Написати есе на тему «Чи потрібні суспільству особистості, особливі, неповторні. Чому ?»

Обов'язкове на вибір. Написати (на вибір) лист Анні, лист сусіду, лист Ліні Костенко.

За бажанням. Прочитати твори із збірки «Бузиновий цар»

Список використаної літератури

1. Авраменко О. М. Шабельникова Л. П. Українська література. Підручник 6 класу. – Київ, 2006.

2. «Вивчаємо українську мову та літературу», - №1(185) січень 2009, Методичні орієнтири. С. Г. Лайко.

3. Бібліотечка “Дивослова», №11, 2006

Малицька Ольга Володимирівна, вчитель української мови і літератури ЧЗШ №12

Урок літератури у 6 класі

Тема. Станіслав Чернілевський. "Теплота родинного інтиму...", "Забула внучка в баби черевички...". Настрої і почуття, втілені у поезіях

Мета: ознайомити учнів з цікавими фактами життя і творчості С.Чернілевського; формувати навички виразного і усвідомленого читання поезій; визначити основну думку творів; формувати уміння аналізувати, відчувати поезію; виховувати відповідальність за власну родину, любов до найближчих людей.

Цілі:

учні знатимуть: цікаві факти з життя поета, зміст та провідні мотиви ліричних творів С.Чернілевського.

учні вмітимуть: виразно й усвідомлено читати вірші, коментувати відтворені в них думки й почуття, співвідносити їх із власними, знаходити художні засоби та визначати їхню роль у вираженні основної думки поезії.

Ім’я уроку. Все дороги й дороги,

а до матері - стежечка... (В.Коломієць)

Обладнання: ілюстрація до поезії, матеріали програмного засобу "Українська література, 5-6 класи", проекти учнів, опорні картки з теорії літератури.

Методи, прийоми і форми роботи:

словникова робота, робота в групах, «вільне письмо», презентація проектів, використання програмного засобу навчання, «словесне малювання», робота над малюнками, з опорними картками, «гронування», «мозкова атака»,«позначки», проблемні запитання.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

а)Бесіда

- Доброго дня, діти! Я рада нашій зустрічі, бо мені дуже приємно з вами спілкуватися.

Цікаво, а про що наша бесіда буде сьогодні? Я хочу запропонувати вашій увазі перегляд слайдів, які допоможуть нам це передбачити.

б)Перегляд слайдів

Діти, заплющить очі, і це допоможе вам більше зосередитися. (Під звуки мелодії).

в)Прогнозування

-«Асоціативне гроно»

- Які асоціації виникли у вас? Назвіть ключове слово. (Орієнтовно: мама, родина,сім'я, дім).

2. Актуалізація суб'єктного досвіду

Найдорожчим для кожного з нас у житті є сім'я, родина, домівка. Ви готували випереджувальні завдання - проекти «Моя сім'я - моя фортеця». Представте їх. (Учні презентують свої проекти ).

ІІ. Цілевизначення і планування.

Сьогодні на уроці ми говоритимемо про сім'ю, про теплоту родинного інтиму на прикладі творів С. Чернілевського, бо це, на мою думку, найголовніше у твоєму, моєму, нашому житті.

1. Представлення концепту уроку.

а)Чи всі слова вам зрозумілі?

- Де можна знайти значення незрозумілих слів?

б) Словникова робота.

2. Ознайомлення з цілями уроку.

(Учні знайомляться з цілями, визначають важливі для себе, доповнюють).

3. Формулювання імені уроку.

Ім'я нашого уроку - «Все дороги й дороги, а до матері - стежечка...» (В.Коломієць).

- Як ви розумієте цей вислів?

- Чи це доросла людина, чи дитина лине до своєї матері, бабусі за порадою, розрадою. Але в житті буває так, що через обставини, які складаються, зустрічі з рідними і дорогими людьми відбуваються нечасто, хоча несуть високу цінність. Так і С.Чернілевський йде стежечкою до батьківської хати.

ІІІ.Опрацювання навчального матеріалу.

1. Стисле знайомство з життєвим і творчим шляхом С.Чернілевського(використання програмного засобу).

а) Бесіда.

- Що вам найбільше запам'яталося?

- Коли я ознайомлювалася з біографією письменника, прочитала лист Чернілевського, якого він написав для вас, шестикласники, і мене вразили його спогади. А ви подумайте: чим?

б)Читання листа.

(Відповіді учнів ).

- "Диво - це все те, від чого завше перехоплює подих і що, певно, і є поезія". Тож слухайте і дивуйтеся.

2. Робота з текстом.

а) Слухання аудіозапису вірша С. Чернілевського "Теплота родинного інтиму" (пауза).

- Спробуймо і ми прочитати цю поезію, не забуваймо про паузи та інтонацію, уявляймо прочитане.

3. Словникова робота. (Словник малознайомих слів, діти зачитують зі слайда).

4. «Словесне малювання»

- Що намалювала ваша уява, коли ви слухали поезію?

- Чи може бути ліричним героєм будь-хто з нас?

5. "Травестія".

- Послухаймо розповідь ліричного героя.

- У кого є питання до ліричного героя?

- Що відчуває мама в цей момент?

6. Розгляд ілюстрацій вірша до поезії.

- Ви малювали вже в уяві, а тепер подивимося на ілюстрацію, вміщену у підручнику.

- Що зображено? У який час дня відбувається подія? Чому горить світло тільки в одному вікні?

- Чим відрізняються ваші малюнки та ілюстрація?

- Психологи стверджують, коли люди малюють хату, і з димаря йде дим, то вони потребують емоційного захисту, підтримки, прагнуть спокою. Тому це не є випадковістю. І в дитинстві бракувало цієї підтримки Чернілевському,бо він рано втратив батька. Багатодітна сім'я залишилась без годувальника, матері було нелегко давати раду дітям, тому Станіслав змушений був навчатися у школі-інтернаті. Якою ж радістю був кожний приїзд хлопця до рідної домівки! А згодом вже дорослий поет приїжджає додому, насолоджуватися теплом родинного затишку і моральною підтримкою найдорожчої людини - матері.

7. Робота з опорними картками.

- Хто для вас є найдорожчою людиною в житті?

- Розкажіть про вашу маму, доберіть найвлучніші епітети, які характеризують ваших мам (Картка: близька, весела, гарна, горда, дбайлива, досвідчена, зажурена, заклопотана, ласкава, мила, ніжна, правдива, рідна, сердечна, сумна, турботлива, усміхнена, чепурна, чуйна, щаслива). Після уроку прикріпіть картки на плакаті «Мамине сонечко» і у День матері подаруйте неньці.

8. Робота в групах.

- З метою аналізу художніх засобів ми попрацюємо у групах.Зверніть увагу на таблички, за якими ви будете оцінювати свою роботу, ставте позначки.

- Які художні засоби є у тексті? Пригадати ці тропи допоможе літературний довідничок, що у вас на парті.

- Кожна група виразно читає свою строфу, виписує метафору та пояснює, як вона її розуміє.

Завдання групам:

Iгр. "Мотузочком диму хату прив'язала до небес" (коментар учнів).

IIгр. "Полум'я гуляє по гіллю".

(коментар учнів).

ІІІгр. "Зникає гіркотина, не катує серце печія" (коментар учнів).

IVгр. "Душа світліє перед днем" (коментар учнів).

- Для чого автор вживає ці тропи?

Визначення головної думки твору.

9. Бесіда: У подібному будинку, як і наш ліричний герой,
живуть ваші бабусі. Це видно і з ваших малюнків.
Розгорніть свої проекти, де розміщено світлини ваших
бабусь.

- Як часто ви буваєте у них?

- Чи легко розлучатися бабусі з вами після тривалого гостювання?

Станіслав Чернілевський написав вірш про таке прощання.

Це поезія "Забула внучка в баби черевички".

10. Виразне читання вірша вчителем (пауза) та учнями

11. "Словесне малювання"(слайд програмного засобу)

- Спробуйте описати словами і пояснити, що постало перед вашими очима, коли ви послухали цей вірш.

- Які рядки найбільше вас вразили? Аргументуйте.

- Найбільшу роль у передачі почуттів бабусі відіграє одна деталь. Як ви думаєте, яка?

13. Теорія літератури

Деталь - виразна подробиця, яка збуджує думку, часто викликає в уяві цілі картини.

14. Бесіда.

-Що на вашу думку символізують черевички?

- Знайдіть і прочитайте рядки, де описана деталь. Прокоментуйте слова.

- Як розкривається в художній деталі основна думка твору? Тож не забувайте стежку до мами, бабусі, поки є ще до кого їхати.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Інтерактивна технологія «Два - чотири - усі разом».

- Які цінності утверджує автор своїми поезіями?

( Захист результатів роботи груп біля дошки).

Використайте результати нашої праці у письмовій творчій роботі. Нехай вам допоможе ця мелодія.

«Вільне письмо»: «Чим зігріває мене батьківська оселя».

(Учні працюють,зачитують)

2. Аналіз досягнення цілей.

- Зверніть увагу на цілі, які ми ставили перед уроком.

- Чи досягли їх ? Заповніть картки, прокоментуйте.

3. Мотивація оцінювання роботи учнів .

4. «Незакінчене речення».

«Я застосую отримані під час уроку знання і вміння сьогодні, завтра, через рік…»

V. Домашнє завдання.

Обов'язкове. Виразно читати вірші. Написати листа своїй бабусі (тітці).

На вибір. Намалювати ілюстрації до поезії "Забула внучка у баби черевички" або написати творчу роботу ’’Теплота родинного інтиму’’.

За бажанням. Вивчити одну з поезій С. Чернілевського напам'ять.

Література

ОстаповецьТ. Конспект уроку у 6 кл. «Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички….». Настрої і почуття, втілені в поезіях». www.ozonit.orq

Павличко Д. Передмова у кн. С,Чернілевського «Рушник землі».

С.Чернілевський. – www.parta.сom.ua

Семенюк Т. Урок позакласного читання «Поетичний світ С.Чернілевського у збірці «Рушник землі» - www.ua/news/urok

Оксинтюк Олена Миколаївна, учитель ЧСШ №8 м.Червонограда

Урок літератури у 8 класі

Тема. Леонід Кисельов. Журавлина доля молодого поета.

Гуманістичний пафос віршів «Земля така гаряча», «Стати б хоч на менти лічені...»

Ім'я уроку. Поспішаймо творити добро!

Мета. Поглиблення знань учнів про життєвий та творчий доробок Л.Кисельова; розвиток уміння виразного і вдумливого читання; логічних і самостійних суджень; виховання почуття добра, гуманного ставлення до навколишнього світу; взаємодопомоги.

Цілі:

Учні знатимуть:

- основні моменти життєвого та творчого шляху Л.Кисельова;

- передумови створення віршів «Земля така гаряча», «Стати б хоч на менти лічені...»;

- важливість порушення! проблем, що висвітлюються у творах;

- тлумачення незрозумілих слів.

Учні вмітимуть:

- оповідати про автора;

- виразно читати й пояснювати прочитане;

- визначати головну думку поезій;

- висловлювати власну оцінку прочитаному;

- розкривати роль художніх засобів.

Обладнання: портрет Л.Кисельова; використання мультимедійної дошки зі схемами, ілюстраціями до уроку.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу з використанням мультимедійних технологій.

Методи, прийоми та форми роботи: метод «Загадкового числа» (стратегія «Це я знаю», «Про це варто дізнатись»), асоціативне гронування, рольова гра «Мікрофон».

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1.1. З'ясування емоційної готовності учнів до уроку.

Ще одного квітня відлітає вік,

ще 2 лиш дні йому із нами бути.

Таке все плинне в нашому житті,

І варто думати, як кожен день прожити.

Варто думати!

Бо кожен із нас прийшов у цей світ із певною місією. Моя місія - навчати дітей; ваша - пізнавати світ, а всіх нас разом -творити Добре і Вічне.

- А з чого починається Добро? Напевно, з порухів людського серця. Тому кожному із Вас, радісному і стривоженому, впевненому і збентеженому, я дарую тепло своєї душі, ви ж відгукніться і підіть мені назустріч, і від цього у класі нехай відчувається літепло нашого настрою.

1.2. З'ясування суб'єктивного досвіду.

Це так важливо, щоб тебе розуміли. Він умів розуміти, умів слухати, але Доля вирішила по-іншому. Він самотнім журавлем покружляв у небі і полетів у Вічність. Про кого я веду мову?

- Чи хотілося б Вам і надалі знайомитись із творчим світом Л.Кисельова? Якщо так, то я запрошую Вас до Слова. Насолоджуйтесь ним! Читайте! Мисліть! Прислухайтесь! Висловлюйте свої думки! Заперечуйте! Не погоджуйтесь! Тільки не будьте байдужими!

II. Цілевизначення й планування.

2.1. Ознайомлення з темою та цілями уроку; ім'ям (озвучене учителем).

2.2. Вибір учнями цілей із загального переліку, доповнення власними.

2.3. Узгодження плану уроку.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

3.1. Вступне слово вчителя.

Леоніда Кисельова називали «майстром слова із піснею у душі». А й справді. Його життя як пісня, коротка, змістовна, глибинна.

3.2. Перевірка домашнього завдання (обов'язкове: вивчити біографію поета) - завдання «Загадкове число» (використовуючи стратегію «Це я знаю» та «Про це варто дізнатись», визначте та скажіть, яке значення в житті та творчості Л.Кисельова мала та чи інша цифра?)

1;2; 10; 11; 16; 18; 21; 22; 37.

Мета завдання: перевірка знань учнів життєвого та творчого шляху

поета

Відповідь.

1 - мав 1 брата Сергія (1956р.-2006р.)

2 - поет 2 мов (російська і українська)

син 2 великих народів (єврейського та російського) мати (Зоя Генкіна) була старшою від батька на 2 роки

10 - учень Юкл. (перший друк); місяць, у якому він помер

11 - проби письма

16 - поема «Первая любовь», початок хвороби ,18 - дата смерті

21 - дата народження; велике релігійне свято

22 - стільки років прожив 37 - № школи, в якій учився

3.3. Завдання-несподіванка

- Якби Вам необхідно було цифрою розповісти свою біографію, які б числа ви вписали?

Мета завдання: розвиток аргументованого мислення

'(Учитель це завдання може виконувати разом з учнями (мої числа: 1,

4, 7, 8, 9, ?)

- Чому я поставила таке «дивне число?»

- Кожна людина подібна до птаха. Леонід Кисельов подібний до журавля. А що ж це за птах?

3.4 Захист учнівських проектів

3.5 Знайомство з поезією Л.Кисельова «Земля така гаряча» - виразне читання учителем (пауза).

3.5.1 Робота над змістом вірша:

- Вам зрозуміла поезія? Вам вона сподобалась?

- Про що свідчить епіграф до поезії «А я тому журавлю києм ноги переб'ю»?

- Чому автор зазначає, що «земля така гаряча, така руда земля»?

3.5.2 Словничок - тлумачення незрозумілих слів

притнути (діал.)- пригорнути;

панцерник - воїн (1); металева обшивка, броня (2);

військова техніка: танк, корабель (3)

рокотати - гриміти;

3.5.3 Умови написання вірша:

- Л.Кисельов - дитина післявоєнних років. Він добре знав, що «земля гаряча й руда» буває від згариш,, попелищ, вибухів.

1968р. - (час написання). Це був період «холодної війни» між США та СРСР. З обох сторін виходила інформація про застосування атомної зброї. Юний поет розумів, що після атомної війни журавлиного світу не буде.

3.5.4 Характеристика вчинків героя твору

- Чим пояснити, що маленькому хлопчику не байдужа доля журавля?

- Від кого і що хоче захистити хлопчик?

- Чому хлопчик біду журавлину сприймав як власну?

3.5.5 "«Гронування» - охарактеризуйте героя асоціативним ланцюжком: хлопчик…

3.5.5 Визначення головної думки (людина повинна), визначення проблем, порушених у творі: любов до природи; захист птахів; відповідальність за вчинки; застереження біди; відповідь на те, що може статися.

3.6. Знайомство із поезією «Стати б хоч на менти лічені ...», передумови написання.

3.6.1. Виразне читання вірша.

3.6.2. Визначення й тлумачення незрозумілих слів за словником-довідкою.

Менти - секунди; хвилини; короткий час;

характерник - чарівник, чаклун;

лицар - втілення мужності й честі;

удова - жінка, що втратила чоловіка;

баба-сирота - самотня жінка;

Івасик-Телесик - дитина-мрія.

3.6.3 Робота над змістом вірша:

- Чим пояснити, що герой хоче стати характерником" «хоч на менти лічені?»

- Про яких людей турбується автор?

- Чого вчить і над чим змушує замислитись?

- Настрій в автора сумний чи веселий? Аргументація.

3.6.4. Асоціативне завдання-відповідь:

- Якби Вам судилось стати характерником, що б Ви подарували (1 словом): планеті Земля; Україні; своєму місту; мамі; першій учительці людині без віри; собі?

- А кому б Вам не хотілося зробити дарунка? Чому?

- А що б могла подарувати Вам я?

3.6.5 Рольова гра

- Характерником хоче чи хотіла б бути кожна людина. І кожен має на це свої причини. Бути мрійником Вас змушує Ваш вік. Отже, на чарівній скатертині лежать чарівні речі. Кому й для чого Ви їх подарували б?

(На скатертині (вода, хліб, 1 цукерка, зерно, квітка, книга, іграшка-шахтарик (бо ми живемо в шахтарському місті), молитовник). Мета: підвести учнів до думки, що кожен сущий має (вода) спраглого напоїти; (хліб) голодного нагодувати...

ІУ. Рефлексія

1. Складання сенкана Л.Кисельов; Поезія

2. Метод «Мікрофон»

- Вважаю, що Кисельов любить життя, бо ...

- Візьму для себе із творчості Кисельова найголовніше...

- Мене змусили замислитись такі рядки...

3. Перевірка домашнього завдання (на вибір): лист до автора, або як я розумію зміст віршів Леоніда Кисельова

4. Вчительське домашнє завдання (на ці ж питання відповідає й учитель)

Землі вкраїнської поете,

журний веселику, простіть,

що зважилась торкнутися

я таїнства і порухів спочилого єства.

Я ненароком, неспроста роблю це,

мене ж бо попросила дітвора,

я відповісти маю на питання:

Що найвагоміше з поезії взяла?

Що відповісти? Як сказать дохідливо,

що Україна - вашая жона,

щоби до неї мати любов істинну,

не треба йти столітнім аж життям.

3а 22 ви склали оду Києву,

як місту всіх чекань - кохань.

І Катерина журно вас тривожила

з своїм синочком, милим немовлям.

А те, що прагли вберегти Ви землю цю

і в небі чистім журавлине «кру»,

захоплює, бентежить і відлунює:

Людино, цю планету вбережи!

Вам не судилось стати характерником,

Вам не судилось припис долі обійти.

а в слові цім - стільки цілющої снаги!

Тож слова вдячності Вам

від простого вчителя,

що зрозумів і своїм учням

намагався донести Ваші слова:

«Что даже стоя у самого края бездньї,

можно понять, сломясь в горькой тоске,

что все на свете - только песня

на украинском язике.»

У. Оцінювання

1.Самооцінка учня/учениці 7 класу_

Оцініть себе за кожним з визначених напрямів від 0 до 2 балів:

Ви були активними на уроці -

Ви давали повні відповіді на питання -

Ви вносили пропозиції -

Ви висловлювали цікаві думки, що сподобались іншим -

Ви легко виконували завдання -

Ви засвоїли вивчений матеріал -

2. Підсумки самооцінювання, оцінки вчителя з урахуванням самоцінювання

VI Домашнє завдання

Обов'язкове - вивчити 1 з віршів напам'ять.

На вибір - есе «Пам'ятатиму твори Кисельова, бо...», або 5 питань до автора «Дозвольте запитати, авторе».

За бажанням - намалювати ілюстрацію або 1 з поезій покласти на музику.

Додаткове завдання

Чи уважний Ви читач? Дайте відповідь словами «так» або «ні».

1. «Я постою у края бездньї...»- (Ні)

2. «Дідові - дзвінкого песика» - (Так)

3. « Але усім тепло, усі знають:дощ перестане»- (Ні)

4. «Що станеться з тобою, мій світе, мій журавлю»- ( так)

5. «Відлине день без”язикий»- (Так)

6. «Я йому сопілку виріжу»- ( Так)

Додаткова інформація

Що в імені автора?

Леонід- талісман, в перекладі з грецької мови означає «подібний до лева». Батькам, які називали дитину цим іменем, хотілося, щоб їхній син мав хоч би трохи сили лева.

Терех Анжеліка Михайлівна, учитель української мови і літератури ЧЗШ № 5

Урок літератури у 8 класі

Тема. В. Дрозд. «Білий кінь Шептало». Алегоричний зміст та основна думка оповідання.

Мета: розкрити алегоричний зміст оповідання; удосконалювати уміння учнів визначати тему, ідею художнього твору, характеризувати образ- персонаж, висловлювати власну думку щодо прочитаного; формувати активну життєву позицію, а також переконання про неповторність кожної людської особистості та її право на внутрішню свободу.

Цілі

Учні знатимуть: зміст оповідання, його тему та ідею, у чому полягає алегоричність образів твору.

Учні вмітимуть:аналізувати окремі фрагменти твору на основі запитань і завдань, висловлювати своє ставлення до прочитаного, давати власну оцінку вчинкам героя, розкривати алегоричний зміст художніх образів твору, визначати тему та ідею оповідання.

Ім’я уроку. Як не втратити власне «я».

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: ілюстрації до твору, аудіозапис пісні О.Білозір «Неповторність», відеофрагменти мультиплікаційного фільму «Спіріт – душа прерій», опорні мультимедійні схеми, гілочка білого цвіту.

Методи, прийоми і форми роботи: гронування, асоціювання, «Незакінчене речення», робота в групах, бесіда, робота над змістом, з текстом художнього твору, учнівські повідомлення, ситуативне моделювання, «Вільне письмо».

Епіграф: І не знецінюйте коштовне,

Не загубіться у юрбі,

Не проміняйте неповторне

На сто ерзаців у собі.

Л.Костенко

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

- Визначте свій настрій за допомогою дієслів хвилююся, тривожуся, радію, передчуваю. ( Відповіді учнів).

Учитель. Я теж трохи хвилююся, адже сьогодні у нас незвичайний урок. Водночас і радію, тому що день прекрасний, урок особливий, як, зрештою, і ми з вами - чарівні і неповторні.

- Чи може гілочка білого весняного цвіту викликати у вас позитивні емоції, подарувати хороший настрій? Чому? ( Відповіді учнів).

2. Актуалізація суб’єктного досвіду учнів.

- Що символізує білий колір?

- Укладіть асоціативне гроно, додавши іменники до прикметника «білий»

БІЛИЙ - вірш, лебідь, голуб, лелека, сніг....

- Часто білою називають пташку, яка має зовсім інше забарвлення. Хто вона? (Відповіді учнів).

3. Актуалізація опорних знань.

- Поясніть значення вислову «біла ворона». Про кого так кажуть?

- Які твори про людей – «білих ворон» ви читали, вивчали у попередніх класах?

(Відповіді учнів).

ІІ. Цілевизначення і планування.

1. Представлення концепту теми, імені та епіграфа уроку.

2. Словникова робота.

Ерзац – неповноцінний замінник чого-небудь, сурогат.

3. Ознайомлення із цілями уроку ( див. перелік цілей, що подано після мети уроку ), визначення особисто важливих, доповнення власними.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. «Незавершене речення».

Читаючи оповідання, я… ( відчував, захоплювався, дивувався, думав, не розумів, запитував).

2. Бесіда.

Учитель. Розумію, чим викликані ваші думки, емоції та почуття.

- Про що це оповідання? (Відповіді учнів).

Учитель. На перший погляд, «Білий кінь Шептало» - це історія коня, скривдженого, приниженого, який смиренно вибачає людям усі кривди і після стихійної втечі повертається до них. Але ми розуміємо, що прозу В.Дрозда треба читати «між рядками», адже твір побудований на алегорії, яка допомагає зрозуміти, хто є хто.

3. Теорія літератури.

Повторення визначення поняття «алегорія», з’ясування, у творах якого жанру воно найчастіше використовується.

4. Бесіда.

- Який образ твору будемо вважати алегоричним?

- Чому для змалювання людини, відтворення її внутрішнього світу автор обрав саме образ коня?

- Що ви знаєте про цих тварин? ( стислі учнівські повідомлення ).

- Чому народ опоетизував коня у піснях, казках, легендах?

- У яких народних піснях змальовано образ коня, які вислови про цих тварин вам відомі?

5. Гронування.

На основі почутої інформації за допомогою прикметників укладіть інформаційне гроно «Кінь» (працьовитий, вірний, відданий, войовничий, впертий, вразливий, сильний, витривалий).

6. Характеристика образу коня Шептала. Робота над змістом твору.

- Хто такий Шептало? Де він живе, у яких умовах?

- Ким були його предки?

- Якою ви уявляєте передісторію коня Шептала? Чому і як він опинився на колгоспній стайні? (Відповіді учнів).

- Чим Шептало відрізняється від інших коней? Тільки кольором?

Чим особливий цей кінь? Про що він мріє ? (У ході роботи учні записують мрії коня Шептала до таблиці).

- Чому Шептала так приваблює циркова арена? Про яку рису коня тут можна говорити? (Творчість, прагнення слави).

- Яку роботу доводиться виконувати коневі? Чи співвідноситься вона з його мріями?

- Що найбільше пригнічує Шептала? Що він не любить робити? Чому?

Як це суперечить його мріям?

- З якими почуттями Шептало згадує власне дитинство? Із чим пов’язані ці спогади? (Зачитати).

- Як Шептало ставиться до інших коней? (Зачитати). А вони до нього?

Чому вони його не люблять?

7. Робота з таблицею «Мрії і дійсність коня Шептала». Заповнення другої колонки таблиці.

Мрії	Дійсність
Циркова арена. Творча праця. Свобода. Бути особливим, зберегти власне «я». Бути гордими і незалежними.	Колгоспна стайня. Одноманітне ходіння по колу. Покірність робочої худобини. Стає частиною натовпу. Боїться Степанового батога.

8. Робота над змістом і з текстом твору.

- Чи вдалось Шепталові реалізувати свої мрії? Що стало на заваді? (Учні заповнюють другу колонку таблиці).

- Чи тільки дійсність не дала змоги Шепталові реалізуватися?

- Чи мав шанс втілити мрії у життя? Коли?

- Що стало причиною своєрідного бунту? Чи може людина відчувати щось подібне?

- Чому Шептало «повстає»?

- Якими були кілька годин волі? Зачитайте, що відчуває білий кінь у цей момент. Як автор передає почуття героя? (Зачитати).

- Чи довго тривало Шепталове щастя? Чому?

- Яке рішення приймає білий кінь? Що ж він усвідомлює? Як діє?

- Розкрийте алегоричний зміст образу коня Шептала.

9. Перегляд учнівських ілюстрацій до оповідання.

Учитель. Ми зрозуміли, яким побачив Шептала автор. А яким уявили його ви? (Учні коментують створені ними малюнки).

10. Робота в групах.

Учитель. Зрозуміло, що глибше і повніше розкрити алегоричний зміст образу коня Шептала допомагають інші образи твору. Назвіть їх.

Кожна група працює над аналізом інших художніх образів оповідання.

І гр. – образ конюха Степана, ІІ гр. – образи батога і стайні, ІІІ гр. – образи блискавки і грому, ІV гр. - образ болота, V гр. - образи зеленого лугу і річки.

11. Звіт про роботу груп.

12. «Обери позицію»: яким є ваше ставлення до вчинку білого коня Шептала? Аргументуйте.

« Засуджую», «Розумію», «Схвалюю», «Не розумію»…

13. Проблемне запитання:

- А чому Шептало зробив такий вибір? Адже мрія була так близько… (Відповіді учнів).

14. Робота в групах. Ситуативне моделювання.

Учитель. Ситуація вибору постає перед нами мало не щодня у повсякденному житті. Поміркуйте над запропонованими ситуаціями, зробіть свій вибір спочатку індивідуально, а потім з’ясуйте, чи одностайні ви . Намагайтесь бути щирими. Нехай пісня О.Білозір «Неповторність» допоможе вам у цьому.

І гр. - Ситуація: на уроці математики ти не зрозумів пояснення вчителя і сказав про це вголос. Усі в класі засміялись. Твої дії:

а) тобі буде прикро і неприємно через сміх однокласників;

б) ти не звернеш уваги на реакцію класу, оскільки ти хочеш мати добрі знання; в) попросиш захисту у вчителя; г) інше.

ІІ гр. – Ситуація: ти прийшов у новий колектив, де майже всі твої нові однокласники стильно одягнені, а ти ні. Клас почав насміхатися із тебе, кепкувати. Твої дії:

а) ти почуватимеш себе «останнім»; б) станеш таким, як усі; в) не зважатимеш на їхню думку і одягатимешся так, як вважаєш за потрібне;

г) інший варіант.

ІІІ гр. – Ситуація: ти потрапив на день народження у нову, незнайому компанію. Щоб стати «своїм», тобі пропонують разом з усіма запалити цигарку. До цієї зустрічі ти ніколи не вживав тютюну. Твої дії:

а) зробиш так, як усі; б) скажеш, що паління шкідливе для здоров’я;

в) скажеш, що не куриш таких дешевих цигарок; г) інший варіант.

ІV гр. - Ситуація: у вашому класі з’явилась думка втекти з уроків. Але окремі учні відмовляються, мотивуючи це загрозою покарання з боку директора, вчителів, батьків…Твої дії:

а) приєднаєшся до втікачів; б) залишишся на уроках; в) переконаєш інших, що цього робити не слід; г) підеш і розкажеш усе класному керівникові.

V гр. – Ситуація: твоя найкраща подруга придбала супермодну річ, яка їй зовсім не личить. Твої дії:

а) скажеш їй про це і тим самим утратиш подругу; б) мовчатимеш і чекатимеш, що скажуть інші; в) купиш собі таку саму річ, бо тобі вона пасує; г) інший варіант.

15. Звіт роботу в групах. Підсумок учителя.

Безперечно, я ціную ваш вибір, адже він зроблений свідомо, ви були щирими і відвертими. Пам’ятаймо, що зі ставлення до звичайних життєвих дрібниць формується ваша особистість. Адже народна мудрість каже: «Посієш звичку – пожнеш учинок, посієш учинок – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю».

16.Перегляд фрагменту мультфільму «Спіріт – душа прерій».

- А що ж потрібно робити, щоб не повторити долю Шептала, не втратити власного «я». Можливо, відповідь на це запитання дасть цей невеликий епізод мультфільму. (Учні переглядають фрагмент мультфільму, після цього обговорюють його ).

- Порівняйте вчинки двох коней, їхні імена. Що вони означають?

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Визначення основної думки оповідання, коментування епіграфа.

- Сформулюйте ідею твору.

- Чи відображає епіграф до уроку основну думку оповідання?

- Чи потрібні нашому суспільству яскраві, творчі особистості? Чому?

- Наведіть приклад таких відомих вам людей.

2. «Вільне письмо»: «Яскрава особистість у моєму житті».

3. Перегляд цілей, поставлених на початку уроку.

- Чи досягли ми цілей? Як ми це робили?

4. «Закінчіть речення»: «Урок допоміг мені…».

5. Самооцінювання. «Закінчіть речення»: «Я сьогодні молодець, бо…»

6. Мотивація оцінювання роботи учнів вчителем. (Учитель роздає учням, які працювали найкраще, підкови щастя).

V. Домашнє завдання.

Обов’язкове. 1. Сформулюйте риси характеру справжньої особистості у формі складного плану. 2. Підготуватися до контрольної роботи з теми «Творчість М.Коцюбинського, О.Назарука, В.Дрозда».

За бажанням. Придумайте власну розв’язку оповідання «Білий кінь Шептало».

Література

Андрусів С. Володимир Дрозд//Історія української літератури XX cт.: Навчальний посібник/ Ред. В. Дончик. – К.: 1998:У 2-х кн. – Кн.2. – С.322-326

Бондаренко А. Художнє новомислення новели В.Дрозда «Білий кінь Шептало»//Дивослово. – 2004. - №11. – С.57-60

Ісаєва О. В,Дрозд. «Білий кінь Шептало». Проблема людини в суспільстві, її знеособлення// Дивослово. – 2010. - №4.- С.16-19

Додатки

Цілі.

Учні знатимуть: зміст оповідання, його тему та ідею, у чому полягає алегоричність образів твору.

Словничок

Ерзац – неповноцінний замінник чого-небудь, сурогат.

Алегорія – спосіб двопланового художнього зображення, таке відтворення життєвих подій, що несе в собі інший, прихований зміст.

__________________________________________________________________

Домашнє завдання.

За бажанням. Придумайте власну розв’язку оповідання «Білий кінь Шептало».

__________________________________________________________________

Цілі.

Учні знатимуть: зміст оповідання, його тему та ідею, у чому полягає алегоричність образів твору.

Словничок

Ерзац – неповноцінний замінник чого-небудь, сурогат.

__________________________________________________________________

Домашнє завдання.

За бажанням. Придумайте власну розв’язку оповідання «Білий кінь Шептало».

1) Розкрийте алегоричний зміст образу конюха Степана.

________________________________________________________

2) Розкрийте алегоричний зміст образів блискавки і грому.

________________________________________________________

3) Розкрийте алегоричний зміст образів батога і стайні.

________________________________________________________

4) Розкрийте алегоричний зміст образу болота.

__________________________________________________________

5) Розкрийте алегоричний зміст образів зеленого лугу і річки.

_____________________________________________________________

а) тобі буде прикро і неприємно через сміх однокласників;

______________________________________________________________

а) тобі буде прикро і неприємно через сміх однокласників;

__________________________________________________________________

г) інший варіант.

а) зробиш так, як усі; б) скажеш, що паління шкідливе для здоров’я;

в) скажеш, що не куриш таких дешевих цигарок; г) інший варіант.

а) зробиш так, як усі; б) скажеш, що паління шкідливе для здоров’я;

в) скажеш, що не куриш таких дешевих цигарок; г) інший варіант.

а) зробиш так, як усі; б) скажеш, що паління шкідливе для здоров’я;

в) скажеш, що не куриш таких дешевих цигарок; г) інший варіант.

_________________________________________________________________

________________________________________________________________

V гр. – Ситуація: твоя найкраща подруга придбала супермодну річ, яка їй зовсім не личить. Твої дії:

_____________________________________________________________

V гр. – Ситуація: твоя найкраща подруга придбала супермодну річ, яка їй зовсім не личить. Твої дії:

V гр. – Ситуація: твоя найкраща подруга придбала супермодну річ, яка їй зовсім не личить. Твої дії:

Пащук Надія Михайлівна, методист ІМЦО

Урок української літератури у 5 класі

Тема. Богдан-Ігор Антонич. «Весна», «Назустріч».

Відчуття єднання природи і людини (1 урок)

Мета: ознайомити учнів з відомостями про життя і творчість Богдана-Ігоря Антонича, опрацювати зміст творів «Весна», «Назустріч», поняття «ліричний герой»; поглибити вміння аналізувати поезію, визначати тему, мотиви твору; формувати навички виразного і усвідомленого читання творів; розвивати уяву, образне мислення, відчуття поезії, єдності людини і природи, вміння порівнювати, створювати власні твори про красу природи.

Цілі

Учні знатимуть:

• відомості про автора;

• зміст і тематику поезій;

• поняття «ліричний герой»;

• основні художні образи і тропи.

Учні вмітимуть:

• виразно читати вірші, аналізувати художні образи, засоби їх вираження;

• порівнювати емоції і почуття ліричного героя із власним сприйняттям і баченням природи;

• створювати власні твори (прозові, віршовані) та малюнки про красу рідної природи.

Ім’я уроку. Ще слів нема – Поезія вже є…

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: портрет Б.-І.Антонича, тексти поезій «Весна», «Назустріч», виставка поетичних збірок автора, ілюстрації до поезій художника, аудіозапис твору А. Вівальді «Пори року», слайд-фільм «Миттєвості весни», учнівські кросворди, малюнки.

Теорія літератури: ліричний герой, метафора, порівняння, уособлення, гіпербола. сенкан, буриме.

Випереджувальні завдання: кросворди про житття і творчість поета, малюнки учнів на тему «Моя весна»

Методи, прийоми і форми роботи: перегляд слайд-фільму, асоціації, уявне малювання, лінгвістичне дослідження, аналіз ілюстрацій. бесіда, розв’язування кросворда, використання програмного засобу.

Епіграф уроку Весна неначе карусель.

На каруселі білі коні.

Гірське село в садах морель.

І місяць, мов тюльпан червоний.

Б.-І.Антонич

І. Мотиваційний етап

1. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку

- Добрий день, діти! На початку уроку дарую вам свою усмішку і сподіваюсь отримати у відповідь 33 щирі усмішки.

- Для емоційного налаштування на тему пропоную подивитися слайд-фільм (перегляд слайдів «Миттєвості весни» під музику А. Вівальді (1 хв.)

2. Асоціації

- Заплющіть очі, послухайте епіграф уроку, намагайтеся уявити почуте в картинках ( «Весна неначе карусель…»)

- Назвіть одне слово, що асоціюється у вас із побаченим у слайд-фільмі і почутим ( абстрактне слово)

Весна, Краса, Диво, Поезія… - названі вами слова – це і є ключові слова уроку.

Ім’я нашого уроку – «Ще слів нема – Поезія вже є…»

2. Цілепокладання

Ознайомлення з темою уроку.

- Чого ви очікуєте від уроку? Чого хочете навчитися?

- Ознайомтеся з моїми цілями уроку ( надруковані на картках). Чи збігаються вони з Вашими? Підкресліть найбільш значущі для Вас. Додайте (допишіть) свої.

Очікувані результати

Знати:

* відомості про автора;

* зміст і тематику поезій;

* поняття «ліричний герой»;

* основні художні образи..

Вміти:

* виразно читати вірші, аналізувати художні образи, засоби їх вираження;

* порівнювати емоції ліричного героя із власним сприйняттям природи;

* створювати власні висловлювання та малюнки про красу рідної природи.

- Озвучте Ваші цілі, які Ви хочете досягти на цьому уроці, котріі для Вас особисто значущі. Мені приємно, що вони у нас спільні.

Повернемося до епіграфа уроку. Так цікаво творив художнє віршоване слово Б.-І.Антонич. Наше завдання — ознайомитися із творчістю автора, вчитися сприймати поезію, висловлювати свої емоції й почуття від прочитаного.

III. Сприймання і осмислення нового навчального матеріалу

1. Перевірка випереджувального домашнього завдання – учнівських кросвордів про життя і творчість Б.-І. Антонича (оцінювання у вигляді квіток яблуні).

2.Доповнення вчителя про джерела формування таланту Антонича. Німецький поет Гете говорив: «Хто хоче зрозуміти поета, мусить піти в його країну». Країна дитинства Поета - Карпати, Лемківщина.

У дитинстві був хворобливим, мав мрійливу вдачу. Няня — сільська дівчина, читала напам'ять хлопчикові поезії Шевченка, оповідала казки, співала колискових. Згодом, навчаючись у польській гімназії, горнувся до українського товариства, кохався в музиці, любив грати на скрипці, сам компонував мелодії. Захоплювався живописом.

Навчаючись у Львівському університеті, на першому курсі ще розмовляв лемківським діалектом. Захопившись поетичною творчістю, наполегливо вивчав українську літературну мову. Це було важко, особливо багато мороки мав з наголосом, бо в діалекті лемків він постійний (на другому складі з кінця). За короткий час юнак опанував літературну мову досконало, і рецензенти його поезій говорили: «Чи ж то справді лемко міг так ґрунтовно переродитись на правдивого наддніпрянця?» Велика заслуга Антонича в тому, що, крім мистецьких вартостей, його вірші несуть самою своєю мовою ідею єдності лемків з усім українським народом.

Із назв книжок поета видно, що талант свій Антонич присвятив хвалі життю, пізнанню свого людського зв'язку з життєдайними силами природи. Він признавався, що кращі свої твори не писав, а записував як запам'ятовані майже слово в слово сни. Несподівана хвороба обірвала на 28-му році життя геніального поета.

Первісна лемківська природа, особливий колорит мови, звичаїв, народних ремесел ( зокрема, одяг, лемківська писанка, вишивка) мали благотворний вплив на формування краси світовідчуття і її вираження у поезії (демонстрування слайдів). Сам поет говорив про себе: «Антонич – звіря сумне й ласкаве», лисичку називав сестрою, себе «хрущем на вишнях», що їх оспівував Шевченко.

4. Підготовка до сприймання поезії

Бесіда за запитаннями:

- Чому так називав себе Антонич? Як ви гадаєте, що вплинуло в дитинстві та юності на нього, що він обрав поезію?

- Пригадайте, хто з українських поетів майстерно змалювував єднання барв і звуків краси рідної природи? Назвіть твори. (Т.Шевченко «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе»; П.Тичина «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла...»)

- У яких найдавніших піснях наші пращури закликали і славили весну?

- Як називаються ці пісні в різних регіонах України? Назвіть відомі вам. («Благослови, мати, весну закликати», «Вербовая дощечка», «Подоляночка»)

- Які у вас асоціації із словом «весна»? Прокоментуйте свої малюнки

( домашнє завдання)

5. Читання і сприймання поезії «Весна» Б.-І.Антонича.

5.1 Сприймання на слух, читання поезії вчителем.

А тепер почуємо і уявимо, як Антонич відчував весну. Заплющіть очі і намагайтеся уявляти картини під час читання поезії «Весна».

(Звучить аудіозапис «Пори року» А.Вівальді)

Весна

Росте Антонич, і росте трава,

І зеленіють кучеряві вільхи.

Ой, нахилися, нахилися тільки,

Почуєш найтайніші з всіх слова.

Дощем квітневим, весно, не тривож!

Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо,

Хто сипле листя – кусні скла на тебе?

У решето ловити хочеш дощ?

З всіх найдивніша мова гайова:

В рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі,

На вільхах місяць розклюють зозулі,

Росте Антонич, і росте трава.

5.2 Робота над текстом поезії

5.2.1. Словникова робота. Прочитайте поезію мовчки. Випишіть незрозумілі слова.

Дзбан – глечик

Кусні - шматки

Решето – господарський предмет для просіювання муки

5.2.2 Обмін враженнями про прочитане.

- Читаючи поезію, я уявляю…(перше враження, настрій), відчуваю…

5.2.3 Читання твору вголос ланцюжком

5.2.4 Робота за змістом поезії. Евристична бесіда

— Якими словами закликає автор прочитати таємницю книги природи? («Почуєш найтайніші слова», «найдивніша мова гайова».)

— Які художні образи створено в поезії? (Гай, ніч, трави, зорі, дощ, зозулі.)

— Як зображено дощ? Як собі його уявив автор? А як би описали його Ви?

- Які художні засоби II строфи вам сподобалися? (див. додаток 1)

— Як ви розумієте вислів «в рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі»?

— Як ви собі уявляєте картину: «... на вільхах місяць розклюють зозулі»?

—Чи вміє ліричний герой бачити і слухати весну? Якщо так, аргументуйте прикладами.

— Який рядок підкреслює єдність ліричного героя з природою? («Росте Антонич і росте трава». .

6. Робота над текстом поезії «Назустріч»

6.1 Первинне ознайомлення ( читає виразно підготовлений учень)

- Який настрій вірша? Чому?

Назустріч

Росте хлоп’я, мов кущ калини,

Підкови на шляхах дзвенять.

Ось ластівки в книжках пташиних

Записують початок дня.

Запрягши сонце до теліги,

Назустріч виїду весні.

Окриленим, хрещатим снігом

Співають в квітні юні дні.

6.2 Мовчазне читання. Завдання перед читанням:

- Кого і що ви уявили під час читання?

6.3 Бесіда за запитаннями

— Яку пору в житті людини, природи, час доби відтворено в поезії? Яким словом одним можна їх поєднати? (Дитинство, весна, ранок — початок життя, року, дня)

— Поміркуйте над порівнянням «Росте дитя, мов кущ малини...» Ви бачили, як росте малина? У чому тут подібність?

— Який настрій ліричного героя? (Оптимізм, бадьорість, радість.)

— Які слова передають цей настрій? («Підкови на шляхах дзвенять» (на щастя), «співають в квітні юні дні» (радість.)

— Як ви розумієте намір ліричного героя: «Запрягши сонце до теліги, назустріч виїду весні»?

— З якою картиною у вашій уяві асоціюються рядки «Окриленим, хрещатим снігом співають в квітні юні дні»? (Розквітлий сад з піснями бджіл.)

— Які звукові образи ви чуєте? («Підкови дзвенять», «співають в квітні юні дні».) Зверніть увагу на повтор голосних (асонанс), приголосних (алітерацію) для підсилення слухових образів (див. додаток 1)

— Чому поезія має назву «Назустріч»? (Ліричний герой під теплим промінням життєдайного сонця росте, весна, початок нового дня, дитинство, їде назустріч життю, щасливій долі.)

- Яким уявляєте ліричного героя, риси його характеру? Чи може такий ліричний герой нищити, руйнувати?

7. Спостереження над мелодикою і кольористикою віршів.

— Чи погоджуєтеся ви з висновком Д.Павличка, що в поезії Антонича «співають кольори світу, фарби обертаються в звуки, звуки — у світло, сяйво днини»? Прочитайте вдумливо рядки:

Окриленим, хрещатим снігом

співають в квітні юні дні. (Звук переходить у колір, колір — у звук. Асоціацію мелодійності створює асонанс — повтор букви і; «окриленим хрещатим снігом» у квітні — асоціацію кольору білої чистоти розквітлих садів.)

7. Робота з ілюстраціями

- Які уявні картини Ви створите, щоб «побачити» поезію Б.Антонича «Весна»?

- Порівняйте свої уявні картини з ілюстраціями художниці Вікторії Ковальчук (додаток 2)

- Чи відчуваєте Ви єднання ліричного героя з природою? Завдяки чому?

8. Робота в групах:

8.1 Завдання групам:

І – Знайдіть порівняння в поезіях «Весна», «Назустріч». З якою метою автор їх використовує?

ІІ - Визначте колір, що відповідає кожній строфі цих двох віршів. Які кольори переважають? Який настрій передають?

ІІІ – Що спільного у цих двох віршах? ( Настрій, образи, пора, єднання людини і природи)

ІV – Які думки, емоції викликає вірш «Назустріч»? Порахуйте кількість рядків у поезії «Назустріч». Чи можемо сказати, що Антонич – майстер поетичної мініатюри?

8.2 Представники груп звітують про виконання завдань

9. Творча робота

- Чи хотіли б ви побувати у ролі поета? Якою має бути його мова? (образна, метафорична, з використанням слів у переносному значенні).

9.1 Завдання на вибір;

1. Створити сенкан на тему «Весна»

2. Скласти вірш за поданими римами:: …вітер…несе….летіти….пісень.

9.2 Оцінювання творчих робіт

- Учні зачитують свої вірші, отримують оцінки у вигляді яблуневого цвіту.

- Чи легко бути поетом? Що для цього потрібно? (Хист, стан душі, по- особливому бачити і відчувати світ – образно, метафорично, вміння виразити почуття)

10. Підсумки роботи на уроці

- Яка пора життя людини, на Ваш погяд, є найбільш вагомою для того, аби вона стала поетом? Відповідь нам підкажуть слова поета Д. Павличка: «У кожної людини буває такий день, коли вперше радієш сонцем, коли вперше деревами тішишся, збагнувши, що вони гарні, коли тихі радощі, збуджені в душі красою листка чи пелюстки, вперше переходять у здивування — в таке почуття, яке... назвати можна щастям. Біографічне «Я»... цілком розпливається тут у малюнках карпатської природи і лемківського села... малюнки ці… вражають, як щирий голос дитини, здивованої світом і не зіпсованої жодними чужими уявленнями про світ...»

— Які емоції і почуття виявляє ліричний герой віршів у ставленні до навколишньої природи, сонця?

— Які образи, художні засоби їх творення вам найбільше сподобалися і запам'яталися?

— У чому краса поезій Антонича? (Поєднання музики, живопису.)

— Які епізоди, враження дитинства нагадують вам найяскравіше про тісний взаємозв'язок людини і природи?

- Як ви розумієте ім’я уроку «Ще слів нема – поезія вже є…»? Коли так буває?

- Чи можна так сказати про вірші Б..Антонича? Чому?

ІV Рефлексивно-оцінювальний етап

1.На початку уроку ми узгоджували цілі. Подумайте і позначте, яких цілей ви досягнули. Отже, з поставленими завданнями ми впоралися.

2. «Мікрофон». Оберіть на дошці речення і продовжіть його:

- Сьогодні на уроці я:

навчився (навчилася)…

зрозумів (зрозуміла)…

відчув (відчула)…

- Цікавим для мене було…

- Важким для мене було…

- Удома я розповім, про…

3. Оцінювання діяльності учнів на уроці (індивідуальний коментар)

Наші квіти-оцінки (яблуневий цвіт) прикріпимо до гілок зображеного на дошці дерева. От і розквітло дерево знань як результат нашої спільної праці на уроці.

V Домашнє завдання

1.Обов’язкове. Вивчити один вірш напам’ять.

2. На вибір. Ілюстрація або твір на одну з тем:

А)Чим особлива моя десята весна;

Б) Люби природу не як символ душі своєї,

Люби не для себе, люби для неї»

Додаток 1

Повторення понять з теорії літератури. «Наш літературознавчий словник» (додаток на партах)

Рима — співзвуччя закінчень слів у віршових рядках.

Строфа — група віршових рядків, які виокремлені графічно, об'єднані здебільшого спільним римуванням.

Ритм — рівномірне повторення у вірші ненаго-лошених і наголошених складів, рими, віршованого рядка, строфи, ритм є ознакою поезії.

Епітет — художнє означення, яке відкриває в зображуваному особливу ознаку, характерну рису.

Метафора — перенесення на предмет (явище) ознак іншого на основі схожості або контрасту.

Уособлення — поетичне олюднення зображуваного рослин, тварин, речей, явищ природи).

Порівняння — художній образ, що підкреслює ознаки предметів, явищ, подій на основі подібності;

Алітерація — повтор приголосних для створення звукових ефектів.

Асонанс — повтор голосних для підсилення виразності поетичної мови, її мелодійності.

Гіпербола — перебільшення рис, подій для надання виняткової виразності.

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Література

1. Антонич Б.-І. Велика гармонія. — К.: Веселка, 1993.

2. Антонич Б.-І. Росте хлоп’я, мов кущ калини. — К.: Веселка, 1990.

2. Зваричевська М. Українська література. 5 клас. — Л., 2002.

3. Павличко Д. Незгасаючий перстень життя // Антонич Б.-І. Велика гармонія. — К.: Веселка, 1993.

4. Противенська О., Мещерякова М. Українська література у схемах і таблицях. — X.: Академія, 2000.

5. Українська література: Хрестоматія нововведених творів. 5—6 кл. — К.: Генеза, 2002.

Блог вчителя української мови та літератури Оксани Плитяк

Сторінки

Українська мова

Хід уроку

Хід уроку

І. Забезпечення емоційної готовності. «Незакінчене речення»

Я бажаю собі… Я бажаю однокласникам…Я бажаю вчителеві…

Хід уроку

Настановчо-мотиваційний етап.

Усміхніться один одному. «Спіймайте» уважність, наполегливість, творчість, добро, «пригорніть все до серця» і почнімо роботу.

Контрольна робота з теми “Іменник”

Хід уроку

6 коментарів:

				в	и	г	у	к
			р	і	д
			о	д	н	и	н	а
				м	н	о	ж	и	н	а
т	а	к	с	і
				н	а	з	в	у
				о	л	о	в	о
				к	а	н	і	к	у	л	и

				в	и	г	у	к
			р	і	д
			о	д	н	и	н	а
				м	н	о	ж	и	н	а
т	а	к	с	і
				н	а	з	в	у
				о	л	о	в	о
				к	а	н	і	к	у	л	и

				в	и	г	у	к
			р	і	д
			о	д	н	и	н	а
				м	н	о	ж	и	н	а
т	а	к	с	і
				н	а	з	в	у
				о	л	о	в	о
				к	а	н	і	к	у	л	и